У Рівному є місце, де серед шурхоту книжкових сторінок оживає історія. Це – Рівненський краєзнавчий музей, у якому зберігаються унікальні видання з бібліотеки Любомирських, пише rivne-future.com.ua. Вони ще пам’ятають сліди давніх своїх господарів — помітки і дописи серед текстів, оригінальні факсиміле, штампи. На жаль, залишки князівської бібліотеки недоступні для широкого загалу, але навіть коротке знайомство з її стародруками в стінах рівненського музею дарує незабутні враження.
Принципи ідеальної бібліотеки
Книги, якими колись пишалися аристократи, зберігаються у рівненському музеї у височенній шафі, до верхівки якої можна дістатися лише за допомогою спеціальної драбини. Ці видання дозволяють сформувати уявлення про внутрішній світ рівненських магнатів і доторкнутися до епохи, яка давно минула.
Прадавні власники Рівного, магнати Любомирські, віддаючи данину епосі Просвітництва (XVIII століття), створили розкішну книгозбірню. Книги князі збирали, керуючись традиціями “ідеальної бібліотеки”. Це поняття ввів Жан Анрі Самуель Формей у 1750 році, опублікувавши власне видання “Поради, як зібрати бібліотеку, нечисленну, але добре підібрану”. Жан Анрі Самуель Формей був філософом, теологом, членом Берлінської Академії наук та мистецтв. Він вважав, що у бібліотеці достатньо 500-600 добре підібраних книжок, інакше серед них можна заблукати.
Історія князівської книгозбірні
Краєзнавці розповіли, що найбільший внесок до створення князівської бібліотеки зробили князь Станіслав, його дружина Людвика Гонората і дружина сина Станіслава Юзефа Людвика із Сосновських. Саме вони зібрали основу для “ідеальної” бібліотеки – це підтверджують їхні екслібриси. Наступні покоління радше втрачали та роздавали видання, ніж поповнювали зібрання.
Упорядкувати князівську бібліотеку князь Станіслав доручив відомому тогочасному збирачу та укладачу родового архіву Станіславу Каєтану Третеру. Він вже певний час працював у канцелярії князів Любомирських. Працівники рівненського музею припускають, що книгозбірня Любомирських налічувала близько 800 примірників, хоча точна кількість достеменно невідома.
Коли рівненський палац став занепадати, приблизно у 1820-х роках князь Фридерик перебрався на Гірку, куди перевіз родинні коштовності, колекції картин, зброї, скульптури, а також книги з бібліотеки. Брат Фридерика князь Генрик, який був одним із засновників музею Любомирських у Львові, а пізніше – співзасновником всесвітньо відомого “Оссолінеуму”, забрав частину творів мистецтва та книг до музею. Частину цих стародруків можна побачити у бібліотеці імені Стефаника у Львові. Історики стверджують, що книги рівненських князів можуть бути не лише у культурних установах України, а й Польщі та Німеччини. Це трапилося тому, що навесні 1944 року сотні книг, у тому числі з бібліотеки Любомирських, були вивезені ешалонами до Польщі та Німеччині.
Видання з приватної колекції Любомирських князь Фридерик також подарував рівненській гімназії, яку сам же і заснував. Син Фридерика, князь Казимир Любомирський, також продовжував добрі справи батька й передав до кабінету біології рівненської гімназії свою колекцію мушель і мінералів, а учнівській бібліотеці – 125 книжок польською мовою з родинної бібліотеки.
Перша світова війна та буремні події 1917-1921 років стали тяжким періодом для князівської резиденції на “Гірці”. Її грабували, частину книг із книгозбірні рівненських магнатів передавали до обласної бібліотеки в Рівному. Під час німецької окупації унікальних стародруків залишилося ще менше, а коли після звільнення Рівного будівлі міста очищали від нацистських контор, старовинні книги потрапляли на смітник. Деякі обізнаніші рівняни забирали їх, тому не виключено, що на полицях містян зберігаються видання, які колись читали аристократи.
Уподобання аристократів
Рівненський музей отримав стародруки саме тоді, коли переїхав до нового приміщення, за яким його знають містяни. У музейній експозиції можна побачити декілька книг з бібліотеки Любомирських, а решта зберігається у фондосховищі. Налічується понад 400 примірників, виданих протягом XVIII-ХІХ століть. Це видання французькою, італійською, польською, латинською та німецькою мовами. Працівники музею розповіли, що раніше були й російськомовні видання, але їх втрачено. Місце друку — Берлін, Варшава, Краків, Рим, Париж, Амстердам, Гамбург, Лондон.
Якими ж були читацькі уподобання рівненських аристократів? Найбільше у бібліотеці було книг античних авторів: Лукреція, Софокла, Плутарха, Демосфена, Вергілія. Також значна частина книжок на історичну тематику, зокрема, посібники з ораторського мистецтва, письма, географії, романи, словники. З досліджень краєзнавців дізнаємося, що, схоже, князів Любомирських дуже цікавила історія Франції часів Наполеона Бонапарта. У книгозбірні є кілька томів видань, присвячених життю французького імператора.
Колом читацьких інтересів Любомирських була також географія та література про подорожі – збереглися видання про далекі Китай, Індію, Японію; книга відомого мандрівника Джеймса Кука “Мандрівка Австралією”. Також у Рівненському краєзнавчому музеї зберігаються відомі твори художньої літератури з бібліотеки магнатів авторства Вольтера, Мольєра, Корнеля, Данкура, Бомарше, Буало, Руссо, Шіллера, Дюма та інших.
