Машина часу – це не лише фантазії з книжок. У реальному світі справжніми машинами часу можна вважати фотоапарати, адже світлини здатні повертати нас у минуле і розповідати про нього багато цікавого. Рівненських фотографів справедливо можна назвати літописцями історії нашого міста, адже на їхніх фотографіях збереглися обличчя, образи, місця та події старого Рівного. Роботи майстрів з рівненських фотосалонів минулого хочеться розглядати до найменших дрібниць, щоб уявити, якими були містяни багато років тому, чим жило місто і якою була та епоха, пише rivne-future.com.ua.
Найперші фотосалони Рівного
Про розвиток фотографії у Рівному відомо лише частково, зокрема з архівних джерел міста, з польських історичних сайтів та цифрових збірок. Перші фотосалони у Рівному з’явилися у 1880-х роках, проте на їх утримання потрібно було немало коштів. А тому ці заклади, попрацювавши рік-два, просто закривалися, змінювали власників, адреси та назви. Бракувало у Рівному й професійних фотографів, адже вони часто переїжджали в інші міста у пошуках вищої оплати праці, а деякі майстри мали декілька фотосалонів у різних регіонах.
Хоча відстежувати долю якогось фотосалону у Рівному в минулому складно, в архівах збереглися згадки про “Заклад фотографічни”, який утримував дворянин Василь Францович Крутовський. Він розташовувався на вулиці Директорській, яка пізніше була перейменована на вулицю 16-го Липня. Діяв цей заклад з 1887 по 1904 рік. Також популярним був фотосалон австрійського підданого Осипа Моровка, який діяв у 1887 році.
На розвиток фотографії у нашому місті вплинуло багато маловідомих, але талановитих майстрів, серед яких Микола Дубравський, Володимир Жуховецький, Герш Нусинов, Шолом Міллер та інші. Серед піонерів фотосправи у Рівному була й жінка – Єлизавета Григорівна Сильвестрова. Вона також мала свій фотосалон, який діяв у 1896-1904 роках.
На початку XX століття Рівне здобуло славу маленького провінційного містечка, тому гуляючи його вулицями у ті часи, легко було подумати, що фотосалони тут на кожному кроці. Цікаво, що й реклама у них була доволі ефектною для тих часів: яскраві вивіски, гарні назви, приклади фотографій місцевих красунь та військових на вітринах. Власники фотосалонів конкурували не лише за якістю своєї роботи, а й в оригінальності назв для своїх закладів. У 1930-х роках рівняни добре знали салон “Be-Ge” Беньяміна Гапана, “Декаданс” Німена, “Мистецький заклад фотографічний “Dorys”.
Велика кількість фотосалонів у Рівному у минулі століття спричиняла проблему залучення клієнтів. Рівненські майстри фотографії використовували всі засоби для реклами: подавали оголошення про свої послуги до газет, гарно оформлювали вітрини, де виставляли найвдаліші світлини своїх клієнтів.
Деякі більш прогресивні фотографи пропонували “фотошоп” зразка XX століття, наприклад, збільшення портретних зображень до натуральної величини та ретушування чорно-білих світлин. Надання кольору чорно-білим фотографіям відбувалося за допомогою акварельних фарб або олівців, якими тодішні фотографи майстерно розмальовували знімки.
Кожен власник фотосалону намагався забезпечити свій заклад найрізноманітнішою атрибутикою для зйомок – декораціями, штучними квітами, змінними фонами з намальованими пейзажами природи, зображеннями міських вулиць, палаців, екзотичних тварин.
Фото без усмішок
“Усміхніться, вас знімають” – ця відома фраза у XIX-XX століттях також звучала, але навпаки, адже на старих салонних світлинах майже неможливо побачити усміхнених людей. На зорі ери фотографії для вдалого фото потрібно було не рухатися, не розмовляти і не усміхатися. Саме тому люди на старих фото виглядають надто зосередженими і навіть суворими.
На початку XX століття існував етикет портретної зйомки. Слід було серйозно дивитися в камеру, стиснувши губи. Для групового фото членів родини також були свої правила розміщення. У центрі стояли або сиділи найстарші члени родини, а навколо них розміщувалися всі інші. Чоловіки стояли, жінки сиділи, тримаючи маленьких дітей на руках.
Сфотографуватися у салоні було недешевим задоволенням, однак кожна родина намагалася хоча б раз завітати до салону, щоб зробити фото для нащадків. Тому похід до цього місця був справжньою подією, туди збиралися наче на свято. Жінки одягали найкращі вбрання та прикраси, робили зачіску. Мати сімейне фото вважалося розкішшю – воно було предметом гордості у домі.
Відомі фотографи у Рівному
Вулиці, архітектура та атмосфера старого Рівного приваблювали до міста фотографів зі світовим ім’ям. Є декілька видатних майстрів, які зробили значний внесок у розвиток фотографії нашого міста.
Одним із них був польський фотомайстер Єжи Карпінські. Він прославився завдяки своїм фотографіям Варшави у роки Другої світової війни. Влітку 1939 року Єжи відвідав Рівне, де не пропустив нагоди зробити кілька знімків. Зокрема, він зняв фрагменти палацу Любомирських та залізничну станцію “Рівне”.
Ще одним талановитим майстром, який фотографував Рівне, був Адам Амброзій Лєнкєвіч. У колекції його робіт переважно фото Львова, але у Рівному він закарбував на світлинах будівлю окружного суду та оранжерею резиденції Любомирських.
