Рівненська область славиться великою кількістю старовинних пам’яток архітектури, які мають свою унікальну історію. Деякі з них стали справжніми перлинами української історичної спадщини і користуються популярністю серед туристів, а інші відійшли у небуття. Колись у палаці в селищі Урвенна вирувало життя, розкішну споруду оточував прекрасний сад з парком, там влаштовувались пишні бали. Але зараз ніщо не нагадує про яскраве минуле життя цього палацу, його не відвідують туристи та не досліджують краєзнавці, пише rivne-future.com.ua.
Найголовніше про урвенський палац
З 16 століття село Урвенна входило до обширних володінь Острозьких. Точна дата побудови палацу в Урвенні невідома, але у 1827 році про нього вже були згадки у листах та документах. Один із найвідоміших дослідників садиб того часу Роман Афтанази у своїх роботах писав, що палац ймовірно побудував Ігнацій Подгородецький – родовитий шляхтич гербу Сас. Це ім’я згадувалося і в інших джерелах.
У 1825 році Ігнацій Подгородецький помер, але через те, що він не мав прямих нащадків, його спадок поділили між собою дальні родичі. Наступним власником палацу став маршалок Вітольд Порчинський, який був одружений із представницею роду Подгородецьких. Після смерті Порчинського палац перейшов у власність його дружини, а потім – до її онуки Корнелії. Корнелія та її чоловік були останніми власниками палацу з-поміж шляхти.
Сучасник будівництва Шимон Конопацький писав, що ця велична будівля прославилася на всю околицю через свою вишукану архітектуру і внутрішнє оздоблення. А парк в англійському стилі доповнював унікальну естетику палацу. Урвенський палац представляв собою двоповерхову споруду в стилі класицизму, з довгими колонами та великим балконом. У палаці була оранжерея, а на території маєтку – теплиця та сад. Поряд зі спорудою розташовувалася також окрема будівля для прислуги та гостей.
До палацу вела дорога з кам’яним містком, а відвідувачів маєтку зустрічала брама, з двома скульптурами сфінксів обабіч. Місцеві називали ці скульптури “русалками”.
Інтер’єр палацу був не менш вишуканим. Приміщення були декоровані ліпниною та вигадливими візерунками. На верхньому поверсі розташовувалися банкетні зали, а на першому – житлові кімнати. Око милували гарно викладена дубова підлога, великі вікна, двері та каміни.
“Палацик в Урвенній гримів на всю околицю — як через милу оку архітектуру, так і через внутрішнє оздоблення, що разом з англійським парком, що оточував палац, формувало чудову цілісність ансамблю і гарно утримувалося, разом з маленьким селом біля маєтку з витягнутими в рядочок маленькими хатками з мурованими коминами і акуратними городами обабіч ганків, які рясніли квітами”, – писав Шимон Конопацький.
Урвенський палац був джерелом натхнення для європейських художників, які приїжджали сюди. Зокрема, маєток можна побачити на графічних малюнках відомих митців 19 століття – Наполеона Орди та Генріха Паєра. Лише завдяки їхнім малюнкам можна дізнатися, як колись виглядала архітектурна перлина Рівненської області.
Сумне завершення історії палацу
Зараз про існування урвенського палацу не нагадує нічого, крім чотирьох білих колон на вході до непоказної будівлі. Розкішну споруду неможливо впізнати.
У 1955 році будівлю колишнього палацу передали новоутвореному Урвенському будинку для людей похилого віку, а у 1983-му його перейменували на Урвенський психоневрологічний інтернат.
Архітектурну цінність будівлі назавжди втрачено. Лише обмежене коло істориків та місцеві жителі знає про цю закинуту пам’ятку.
