Післявоєнне Рівне активно відбудовувалося й водночас ставало місцем, де радянська пропаганда поспішала заявити про здобутки СРСР. На початку 1950-х років в одному з рівненських парків з’явилися дерев’яні виставкові павільйони з претензією на “високу” архітектуру і транспаранти з комуністичними гаслами й обличчями радянських вождів: Леніна та Сталіна. Гучними словами про “світле майбутнє” влада СРСР демонструвала свої визначні здобутки на Рівненщині, хоча насправді це було не більше ніж вистава для народу, пише rivne-future.com.ua. Що відомо про рівненську версію виставки досягнень народного господарства?
Ідея створення ВДНГ у Рівному
У 1935 році нарком землеробства СРСР Михайло Чернов під час всесоюзного з’їзду ударників колгоспної праці запропонував влаштувати Всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві. Згодом вона стала постійнодіючою, отримавши назву “Виставка досягнень народного господарства СРСР”. Ідея подібних виставок поширилася по всій території Радянського Союзу – у Києві ВДНГ була заснована у 1949 році, а у Рівному ще раніше – у 1940.
Перша ВДНГ відбулася у Рівному у жовтні під назвою “Рік радянської влади в Ровенській області”. Розташовувалась вона на території парку на Грабнику.
Радянська пропаганда використовувала цю виставку для демонстрації досягнень влади СРСР. Цікаво, що їх показували в павільйонах, які були зведені ще польською владою для 10-х ювілейних Великих Торгів Волинських. Вони мали відбутися у 1939 році, але цьому завадив вхід до Рівного Червоної армії.
На ВДНГ відвідувачам демонстрували записи школярів, які були зроблені у книзі відгуків. Учні 9-го класу рівненської школи №3 писали, що виставка дійсно показала здобутки радянської влади за рік у Рівненській області, та висловлювали вдячність партії та уряду за увагу до жителів Західної України. А один із учасників обласних курсів голів сільрад у своєму відгуку захоплювався збільшенням кількості колгоспів на Рівненщині та щедрими врожаями, які вдалося у них зібрати. Звичайно, пропаганда висвітлювала це так, ніби без радянської влади це було б неможливо.
У післявоєнні роки влада СРСР узялася за пропаганду радянського способу життя на територіях новоприєднаних областей. Оскільки спочатку місця в парку імені Шевченка було замало, та й його зовнішній вигляд через руйнування не приваблював відвідувачів, ВДНГ вирішили розгорнути в парку на Грабнику. Лише пізніше її перенесли до націоналізованого парку-фільварку князів Любомирських на Гірці. Виставки розгорнули в усіх районах області, але наймасштабніша була у Рівному.
ВДНГ у старому парку
Партфункціонери затято рапортували про небачені досягнення промислового і сільського виробництва, які, звісно ж, були неможливі без “вождя всіх народів” Сталіна. Це відбувалося на тлі репресій проти рівнян, які були патріотами своєї Батьківщини, чисток міста від опонентів нової влади та примусу селян вступати в колгоспи.
На честь виставки в парку побудували багато павільйонів чудернацької архітектури. Вони були виконані у стилі сталінського ампіру та монументалізму, проте відразу було зрозуміло, що вони тимчасові, адже були дерев’яними. Деякі павільйони нагадували зменшені копії павільйонів московської ВДНГ СРСР, кремлівських веж тощо.
Обов’язковим атрибутом в оформленні кожного павільйону були агітплакати, транспаранти з гаслами з радянської пропаганди та портрети Леніна, Сталіна, а також представників місцевої влади. Інколи через надмірність гасел було складно сказати, що експонують у тому чи іншому павільйоні.
Територію парку під час виставки прикрашали гіпсові скульптури, які відтворювали композиції на тематику щасливого радянського буття. Вони були невід’ємним атрибутом дизайну паркових зон у 1950-х роках. Раритетні фотографії з тих часів зберігаються у фондах Рівненського краєзнавчого музею та в рівненському архіві.
Після стількох років таку подію можна було б сприйняти з іронічною посмішкою, але для тогочасного Рівного це було заходом визначного масштабу. Рівняни приїздили подивитися на радянські здобутки наодинці, з друзями або організованими колективами. Про ВДНГ у Рівному говорили всі і кожен містянин мусив тут побувати. Приїжджали подивитися виставку навіть ті, хто жив за містом.
Про ВДНГ у нашому місті згадували й у місцевих ЗМІ, зокрема у 1950 році про виставку писала партійна газета “Червоний прапор”. Це робило подію популярнішою та обговорюваною.
Що говорять рівняни
Працівниця рівненського архіву Людмила Леонова розповіла, що метою ВДНГ було продемонструвати “успіхи”, яких досягла радянська влада у відбудові Рівного після війни. Радянська пропаганда формувала у суспільства прагнення наздогнати капіталістичні держави за всіма показниками економічного розвитку.
Ця виставка була важливою подією для містян, зокрема тому, що про неї широко писали в пресі. Вона активно пропагувала радянський спосіб життя. Відомо, що подібні виставки відбувалися у Рівному щорічно до 1955 року. У фондах архіву також зберігаються листівки і плакати, спеціально випущені до виставок, у яких прославляли героїв соцпраці та описували їхню звитягу в боротьбі за високі урожаї.
