В наші дні складно собі уявити освітлення вулиць Рівного за допомогою ліхтарів зі свічками усередині або гасових світил. Однак саме завдяки ним в минулі століття на вулицях міста з’являлось освітлення. Ситуацію значно спростила поява електростанцій, пише rivne-future.com.ua. Тож коли у Рівному вперше загорілись електричні ліхтарі?
Від ліхтарів зі свічками до першої приватної електростанції
В минулому, до середини XIX століття вуличне освітлення міста Рівне здійснювалося за допомогою ліхтарів зі свічками всередині. Звичайно, що такий спосіб освітлення не був автоматизований. Це була щоденна, рутинна праця будочника – людини, яка щовечора запалювала ліхтарі.
До прикладу, ось як письменник Володимир Короленко описував тогочасне здійснення освітлення місцевої святині – колони зі скульптурним зображенням Божої Матері: «вечорами будочник, особа офіційна, вставляв у ліхтар огарок свічки і піднімав його на блок».
З часом стали більш поширеними ліхтарі з гасовими лампами. Але навіть перехід на гасові лампи не означав, що в темну пору доби всі вулиці міста засяють. Через постійну економію віддалені від центру міста вулиці часто «потопали» в темряві.
Траплялись випадки, коли у місті запалювали ліхтарів більше, ніж зазвичай. Але це було пов’язано з якимись надзвичайними подіями, як наприклад, приїздом російського імператора Олександра III до Рівного у 1890 році. У зв’язку з такою подією тодішній волинський губернатор розпорядився запалити замість 100 ліхтарів 160. Але варто було імператорові покинути місто, як додаткові ліхтарі прибрали.
На початку XX століття в містах Волинської губернії, яка тоді входила до складу Російської імперії, значно зростають бюджетні видатки на вуличне освітлення. Історичні документи стверджують, що станом на 1910 рік у Рівному налічувалось 280 ліхтарів, для порівняння в сусідньому Луцьку на той час їх було 400.
У 1911 році міська дума у Рівному заговорила про впровадження електричного освітлення в місті. Для цього міська дума спочатку взялась створювати спеціальну комісію. А проектний кошторис було доручено скласти російському товариству «Всеобщая компания электричества». Міська влада планувала надати комерційного характеру майбутній електростанції і пустити струм не лише для освітлення вулиць Рівного і міської думи, а у приватні будинки, підприємства і військові казарми.
Однак було одне «але». Як відомо, в той час Рівне продовжувало залишатись приватновласницьким містом. Тому у справу несподівано втрутився власник міста князь Любомирський. Він, будучи людиною підприємливою та енергійною, вирішив збудувати у місті власну електростанцію. Таким чином, перша електростанція у Рівному з’явилась у 1912 році і була вона приватною, адже належала князю Любомирському.
Розташовувалась вона на вулиці Замковій. Працювала на вугіллі за допомогою двох газогенераторних двигунів. І хоч потужність князівської електростанції була невеликою, все ж виробленої електроенергії вистачало для освітлення чотирьох казарм у військовому містечку, приватних будинків на вулицях Замковій, тодішніх Шосейній, Директорській та для освітлення напівзруйнованого маєтку Любомирських.
Оскільки потужності приватної електростанції Любомирського не вистачало, щоб освітити все місто, міська дума знову взялась за ідею електрифікації Рівного. Для того, щоб звести ще одну електростанцію влада придбала земельну ділянку у братів Луковських на тогочасній вулиці Костельній. Запрацювала електростанція у 1914 році. Вона була дизельною і значно потужнішою, ніж князівська. Тоді було повністю електрифіковано тогочасні вулиці Шосейну, Тополеву, Директорську, Дубенську, Німецьку та Сенаторську.
Освітлення у Рівному в 20-30-ті роки XX століття
У 1915 році в розпал Першої світової війни Рівне опинилось під загрозою німецько-австрійської окупації. Влада Російської імперії вирішила забрати на схід обладнання електростанцій, яке підлягало перевезенню. Інше ж майно було вирішено знищити. Після Першої світової війни, у буремні революційні роки на вулиці рівнян знову повернулась темрява. А у 1920 році більшовики, які прийшли у Рівне, повністю знищили електропостачання.
Відновлення електропостачання у Рівному розпочалося уже за польської влади, у 20-х роках XX століття. Варто зазначити, що на той час чисельність населення у Рівному зросла, тому у 1928 році магістрат прийняв рішення побудувати нову потужну електростанцію. Вона з’явилась у 1934 році на сучасній вулиці князя Володимира. Її побудова коштувала 765 тисяч злотих. Приміщення цієї електростанції, побудованої за польської влади, збереглося до наших днів.
На жаль, доля першої рівненської електростанції, яка належала князеві Любомирському, незавидна. Після руйнацій, які електростанція зазнала в роки Першої світової війни, вона так і не була відновлена. За часів польської влади всередині будівлю дещо реконструювали, після чого нею почали користуватись міські спортивні товариства. За роки радянської влади приміщення використовувало спортивне товариство «Спартак». З часом знакова для історії Рівного будівля суттєво занепала.
До наших днів лишилась лише невелика частина цієї історичної будівлі. Рівняни та гості міста, проходячи повз неї, часто можуть не знати, що саме ця історична споруда першою подарувала Рівному електричне освітлення.
