У процесі своєї еволюції люди намагалися освоїти повітряний простір, адже це відкривало величезні можливості. Літаком можна дістатися на інший континент за короткий час. Цю особливість широко застосовують у туристичній сфері. Невеликі літальні апарати використовують у сільському господарстві. Це дозволяє якісно та без найменшого травмування обробити рослини від шкідників та підживити їх. Бізнесмени, політики, громадські діячі, представники шоу-бізнесу володіють приватними літаками, пише rivne-future.com.ua.
Мати в своєму розпорядженні такий транспорт, звичайно, розкіш, але й машини часу ще не придумали, щоб за короткий термін відвідати різні міста чи країни для підписання важливих документів чи проведення конференцій, концертів.
Уперше наше місто побачив з висоти пташиного польоту Олександр Васильєв. На невеликому літальному апараті він провів у небі 12 хвилин. Як почалася та розвивалася авіаційна історія Рівного, розповідаємо у нашому матеріалі.
Як все починалося
На початку XX століття жителям Рівненщини повідомили неймовірну новину: над містом кружлятиме справжній літак. Усіх бажаючих запрошували стати свідками такого видовища. У той час не кожен повірив цій інформації навіть після офіційного розголосу у вигляді вивішених оголошень.
4 квітня 1912 року на Казарменній площі зібралося 15 тисяч осіб. Вони прийшли на власні очі переконатися, що анонсована подія таки відбудеться. Легендарний на той час авіатор Олександр Васильєв підняв у небо не менш відомий моноплан “Блеріо”. Політ тривалістю 12 хвилин став справжньою сенсацією. Про це писали в місцевій пресі та обговорювали на кожному кроці.
Казарменний майдан використовували військові для проведення урочистих подій. Тут розташували декілька рядів крісел, де сиділи перші особи міста, повітове начальство, військове керівництво та заможні рівняни. Ці місця були платними. Від продажу квитків зібрали 1300 рублів, що на той час було великою сумою.
Чому подія не відбулася з першого разу
Підкорення повітряного простору переносили декілька разів через погодні умови. Спочатку подію планували провести в перших числах березня, потім готувалися до здійснення польоту вкінці місяця. Затяжна зима вносила свої корективи та ніяк не хотіла відступати.
18 березня 1912 року сенсаційне видовище рекламувала рівненська газета “Юго-Западная Волынь” так: “Полеты победителя перелетов Петербург-Москва знаменитого авиатора О.О. Васильева состоятся в Ровно на Казарменной площади на аэроплане “Блерио” в четверг, 29 марта”. Сильний вітер та дощ завадили цьому. Прояснилося лише 3 квітня, а вже наступного дня довгоочікуваний політ все-таки відбувся.
Авіатор Олександр Васильєв був у свій час кількаразовим рекордсменом та відмінним знавцем своєї справи. Про його подвиги знали не лише рівняни. У липні 1911 року він був учасником першого перельоту “Петербург-Москва” і єдиним дістався до місця призначення. У перегонах боролися за першість 12 учасників. За добу Васильєв пролетів 677 кілометрів і встановив світовий рекорд, який перед цим належав французькому льотчику Бомону.
Чим відомий Олександр Васильєв
Олександр Васильєв був відомим авіатором та улюбленцем імператора Миколи ІІ. Льотчика любила публіка та охоче відвідувала події з його участю. Спостерігати за показовими польотами приходили тисячі бажаючих.
Васильєв був палким прихильником авіціації та свого майбутнього не уявляв без пропаганди цього виду транспорту. Його ім’я було знаменитим та шанованим серед інших представників авіаційної діяльності. Про це свідчить хоча б й те, що Олександр Васильєв отримав від відомого французького авіатора, винахідника, засновника авіапідприємства Луї Блеріо цінний подарунок – власний літак “Блеріо”.
Саме на цьому літальному апараті Олександр Васильєв здійснив політ від Харкова до Рівного. Про це свідчать архівні документи. Інші джерела вказують на те, що літак у розібраному вигляді доставили до Рівного потягом. Перед виступом “легенди” авіації в рівненській пресі публікували цікаві історії із особистого чи професійного життя льотчика.
Газети приголомшили розповіддю про показовий політ у Харкові, який міг закінчитися фатально для його виконавця. Олександр Васильєв не справився і моноплан випадково перевернувся догори колесами. Так він деякий час провів у повітрі, а публіка оцінила цей трюк схвальними оплесками навіть не підозрюючи, наскільки важко вдалося повернутися у вихідне положення. Льотчик пережив неабиякий стрес, але зумів впоратися із сильним вітром та успішно завершити шоу.
Перший політ пройшов успішно
Події 4 квітня 1912 року висвітлювали в газеті “Юго-Западная Волынь”. Погода була сприятливою, а глядачі залишилися задоволеними. Моноплану вдалося протриматися в повітрі 12 хвилин. Авіатор Олександр Васильєв тричі підіймався на висоту 1000 метрів, зробив три кола над військовий містечком на висоті 200 метрів. 15-тисячна публіка спостерігала за монопланом, а професійність льотчика викликала бурхливі емоції у глядачів.
Всіх найбільше вразило показове скидання імітаційних бомб у заздалегідь підготовлене для трюку місце. Завершився політ успішним приземленням у супроводі овацій. В газетах називали моноплан метеликом, оскільки здалеку він нагадував саме його.
Васильєв викликав лише захоплення у повітового начальства, військового керівництва та простих містян. Його запросили повторити успіх влітку 1914 року. Початок Першої світової війни перекреслив усі плани.
Як завершилася кар’єра Олександра Васильєва
Льотчик відправився на фронт добровольцем. Військове начальство покладало великі надії на успішного авіатора. Одного разу Васильєв у парі з військовим генералом здійснювали повітряну розвідку під Львовом на літаку “Моран”. Під час виконання завдання апарат збили вороги.
Авіатора взяли в полон, а через спробу втекти звідси він потрапив до табору суворого режиму. Декілька раз намагалися обміняти його на австрійського полоненого, проте спроби були безуспішними. Легендарному льотчику не судилося повернутися на батьківщину. Він помер на чужій землі і похований невідомо де. Незважаючи на сумний кінець, Васильєв у списку перших льотчиків, які причетні до розвитку світової авіації. Його ім’я пам’ятатимуть покоління, а про його подвиги свідчитимуть застарілі світлини та пожовклі газетні видання.
Хто такий Петро Нестеров та чим він запам’ятався рівнянам
Петро Нестеров продовжив авіаційну історію Рівного після Олександра Васильєва. Він відомий як автор “мертвої петлі” та очолював посаду штабс-капітана, керував корпусним авіазагоном 3-ї авіароти. Прибув у складі авіазагону до Рівного потягом 8 серпня 1914 року. Цього ж дня здійснив перший випробувальний політ над містом, а через деякий час вирушив у бойовий політ. Через декілька днів авіазагін Петра Нестерова перебазувався з Рівненського аеродрому до Дубенського.
26 серпня 1914 року неподалік Львова стався трагічний випадок. Після першого в історії авіації повітряного тарану Нестеров загинув. Пілот намагався перешкодити австрійському льотчику проводити повітряну розвідку і втаранився йому в хвіст. Обидва літаки впали на землю, а пілоти загинули.
На цьому авіаційна історія Рівного не завершилася. Рівненський аеропорт побудували в 1944 році, а наступного року він почав функціонувати як пасажирський.
