Ймовірно стрімкий розвиток технічного прогресу трішки підвинув на задній план ці джерела інформації. Проте, жодна поїздка авто чи громадським транспортом не обходиться без музики місцевої радіостанції. А вечір – без огляду новин на локальних телеканалах. Чи замислювалася ви, коли на Рівненщині стартувало радіомовлення або ж вийшла перша телепередача? Журналісти “rivne-future.com.ua” зібрали цікаві, історичні факти про те, коли вперше з’явилося радіо на Рівненщині та відколи пішов історичний відлік місцевого телебачення.
82 роки тому Рівне “заговорило”
“Брехунець”, “колгоспник”, “червоний просвітянин” – так в народі називали проводове радіо. Колись воно виконувало роль ідеологічного рупора. Але, незважаючи на це, слухачі продовжували писати листи подяки, скарг, замовляли пісні в дарунок до різних свят. А в будні завжди зустрічали світанок із його позивними. Більше на “Суспільне Рівне”.
На Рівненщині із середини 1920-х років мовили Варшава і Краків. Також, була спробу запустити в тестовому режимі польське радіомовлення з Луцька. Проте, з приходом радянської влади все змінилося. За словами історика Володимира Борщевича, перед радіокомітетом поставили лише одне завдання – повністю радянізувати мешканців Рівненської області.
Рівне “заговорило” наприкінці 1939-го року. Мовило радіо із польської будівлі на теперішній вулиці 16 Липня. Рівненський журналіст, історик Олексій Бухало розповів, що 1 лютого 1940 року керівник Рівненського обласного радіокомітету Юхим Корнієнко сформулював заяву до міського управління Держбанку про відкриття банківського рахунку.
Є дані, що у 1941 році радіотрансляційну мережу організували в Рівному, Сарнах і Дубні. Але її нацисти вщент зруйнували під час окупації. Після їх вигнання з Рівного радянською владою, у лютому 1944 році радіотрансляційну мережу відновили. А в листопаді того ж року жителі Рівненщини вперше почули голос місцевого диктора.
У 60-х роках дикторкою на обласному радіо працювала Ірина Дацковська. Вона пригадує, що тоді імпровізувати було категорично заборонено – все перед випуском попередньо перевіряли цензори. Диктори розмовляли виключно українською мовою, програми були різними та цікавими.
У 1983 році радіокомітет змінив свою адресу. Величезну апаратуру та фонотеку перевезли на Котляревського, 20-А. Це були звичайні записи радянських років, які прославляли здобутки п’яти і семирічок, рекорди передових доярок і слюсарів Рівненщини. Серед унікальних голосів були: поетів Миколи Вінграновського, Василя Симоненка і Лесі Українки. Після реформи “Українське радіо. Рівне” Суспільне перейняло естафету радіомовлення на Рівненщині.
Перша приватна радіостанція у Рівному
“Радіо Трек” – це місцева рівненська радіостанція, яка почала “мовити” на 106.4 FM 6 липня 1997 року з власним цілодобовим мовленням. З моменту її старту станцію полюбили тисячі слухачів. Рівняни, які виїхали з міста десять-двадцять років тому з радістю стежать за життям міста саме з цього радіо.
Директорка “Треку” Галина Кульчицька зазначає, що юридично радіостанція Існує з лютого 1996 року, коли були оформлені всі документи. Потім протягом року тривав процес ліцензування. Просто замовити студію “під ключ”, одразу готове та сертифіковане обладнання більше двадцяти років тому було з області фантастики. Тоді всього цього не було – студійні обладнання привозили з Англії. Професійних монтажерів теж не було, тому разом з ним приїжджав англієць та повністю збирав апаратуру. А передавальне обладнання везли з Італії, долаючи проблеми з розмитнення, сертифікацією тощо.
Блукаємо телевізійними стежками Рівненщини
У 1962 році за 15 кілометрів від Рівного розпочалося будівництво 240-метрової телевежі. Саме тоді в Антополі почали зводити легендарну споруду, яка б мала забезпечити мешканців Рівненщини телевізійним продуктом з Києва. Рівненська ретрансляційна телевізійна станція – саме так колись вона називалася. Перші передачі, які транслювалися з її допомогою вийшли в ефір 7 листопада 1967 року.
Першим очільником телевежі був Федір Наконечний, який керував нею більше 30-ти років. Свої спогади про історію створення телебачення на Рівненщині він виклав у книзі “Телевізійними стежками”, яку світ побачив у 2003 році. На її сторінках можна побачити телевізійний передавач малої потужності зі щоглою на Видумці (нині – вулиця Транспортна), де фанати-аматори на “партизанських” засадах створила своє місцеве телебачення. Саме тоді на Рівненщині зароджувалася тележурналістика….буквально 53 роки тому.
7 листопада 1967 року паралельно з Рівненською телевежею запустили ще одну вежу у москві. Вони запрацювали в один день. Цікавий є факт, що наш телевізійний передатчик і наш телевізійний комплект був значно потужнішим за російський. Все тому, що на Рівненщині був унікальний у своєму роді передавач на 50 кВт із коефіцієнтом підсилення 15. Ба більше, телесигнал, який транслювала Антопільська телевежа, був кольоровим. Можна сказати влучніше, Антопіль транслював не чорно біле, а кольорове телебачення. Воно то так, але на той час самі програми не завжди були кольоровими, а головне на всю Рівненщину тоді було лише три кольорові телевізори – в обкомі партії, облвиконкомі та Антополі.
Ще одна цікава історія – до запуску Антопільської РТС всі програми Радіо, що мовили на Рівненщині, виходили з села Красне, що на Львівщині. Тобто, журналісти з Рівного спочатку створювали місцеві програми, а далі відправляли релейками Львівщину і звідти ж виходили на середніх хвилях на територію Рівненської області. Здавалося б, старт роботи Антопільської телевежі мав би це змінити, проте тоді виник справжній колапс із радіоантенами, які привезли з росії та які були “заточен” під інший тип щогли.
Хто почав розвивати старт телебачення у Рівному?
У 1995 році державне телемовлення впроваджували ентузіасти-радійники. Серед них був і Петро Мідріган. На початку 90-х років минулого століття він працював головним редактором обласного радіо. Проте, мрія про телебачення ніколи його не залишала. Він пригадує, що для того, щоб створити телебачення потрібні три важливі фактори: гроші, обладнання та люди. За його словами, команда створювала рівненське телебачення не для комерції, а для творчості. Тобто, для того, щоб кожного дня розповідати людям чим живе Рівненщина.
Запустити телебачення виявилося не простим завданням. Щоб це зробити в Рівному потрібно було отримати офіційні дозволи у Києві, відповідні накази Держкомтелерадіо тощо. Після тривалих перемовин наказ про старт телебачення у Рівному із 1 січня 1995 року підписали. Зі слів тодішнього заступника голови обласного телерадіокомітету Петра Грицинюка, перший етер планувався 7 січня 1995 року. Радійники почали знімати та монтувати відео для випусків. Але, через недостатній теледосвід вони припустилися кількох помилок у самому процесі і всю Різдвяну ніч змушені були їх усувати. Тому перша програма рівненського держтелебачення вийшла на наступний день, 8 січня. Тоді журналісти розповідали про 55-річний ювілей рівненського обласного радіо та відроджені різдвяні традиції.
До 2005 року телеканал мовив під логотипом “РТД”, далі, всі 13 років – “РТБ”. З 2017 року на базі Рівненської ОДТРК створили філію Суспільного мовника.
