Мова йде про найстаріше кладовище міста Рівне – Грабник. Далі на rivne-future.
Вартість вхідного квитка на найстаріше кладовище Львова – Личаківське, яке вже багато років стало своєрідним музеєм надмогильної скульптури і архітектури просто неба варіюється від 30 до 50 гривень. Також тут заробляють на фото-, відеозйомці та на цікавих та захоплюючих екскурсіях, вартість яких від 100 до 150 гривень.
Завдяки таким надходженням музей має додаткові кошти на здійснення ремонту пам’ятників кладовища. Тому тут кожного року будівельники піднімають, вирівнюють та встановлюють пам’ятники, які перебувають у аварійному стані. На кошти від спонсорів, громадських організацій та національних товариств України на кладовищі здійснюють реставраційні роботи.
А от ситуація з найстарішим кладовищем у Рівному зовсім інша. Грабник перебуває у стані руйнації та занепаду, хоча про можливість його використання як туристичної родзинки міста говорили ще у 2014-му році. Активно обговорював цю тему тодішній керівник міського управління культури і туризму Валерій Марченко. Проте після його звільнення про Грабник усі забули.
Усі та не всі. У Рівному залишилися люди, які зацікавлені у тому, щоб кладовище Грабник не “пішло” у забуття. Це розповідає працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Галина Данильчук. Більше тут.
За її словами, кладовище Грабник – це невід`ємна сторінка історії Рівного. Перші поховання на ньому здійснювалися у XIX столітті, а завершилися в середині ХХ століття. Останні були у 1964-1965 роках минулого століття.
Нинішній стан кладовища
Хто ж тут похований? Там спочивають відомі у Рівному люди. Це і батько письменника Володимира Короленка, який мешкав у Рівному і всі свої враження, спогади про місто помістив у відомому творі “Діти підземелля”. Це видатні лікарі Рівного: Микола Прохоров, Олександр Виноградов. Військові офіцери, генерали, чиновники царської доби, які займали керуючі посади у нашому місті тощо.
Сумарна кількість поховань на Грабнику – 1800. З них, Галині Данильчук вдалося встановити 400 імен.
Наразі стан кладовища – жалюгідний та жахливий. Там зруйновано багато пам`ятників, могил, знесено хрести. В період, коли за безцінь люди здавали метал, на кладовищі повиривали огорожі, хрести та металеві таблички.
Молодь обрала Грабник для своїх “посиденьок”, залишаючи після себе недопалки, пляшки та шприци. Шукають тут притулку і безхатченки.
Плани щодо реалізації проекту “Грабник – туристичний об`єкт Рівного”
Що ж потрібно для того, щоб Грабник став туристичним об`єктом, меморіалом пам`яті, туристичним як Личаківка у Львові або як Байкове кладовище у Києві?
Перш за все, на думку Галини Данильчук, потрібно мати тематичне ілюстроване видання. Поки є лише книга-альбом, видана коштом поляків про польські поховання в Рівному Чеслава Хитрого. Це має бути водночас і довідник, і захоплююча річ з нарисами.
Ну і звісно ж потрібні кошти. Знайти їх можна, беручи участь у міжнародних проектах фінансування, шукаючи закордонних та місцевих інвесторів. Крім цього, додаткові гроші можуть надходити від екскурсій на кладовище, як це роблять у Львові та Києві. Такі капіталовкладення можуть піти на озеленення, поточний ремонт тощо. Екскурсоводами могли б стати працівники підрозділів охорони культурної спадщини при міському, обласному управліннях культури.
Рівняни легко можуть приходити на Грабник, щоб подивитися історію. Варто зробити все, щоб це історичне місце не стало черговою занедбаною руїною.
