Рівне – одне з міст, де мешкає чимало християн. Тому і не дивно, що величні, просторі та декоровані храми будуть не лише в самому місті, а й за його межами, розповідає “rivne-future.com.ua“.
Православні духовні святині Рівного можуть розповісти не лише унікальні історії, вони мають і сакральні реліквії.
Куди ділася статуя Божої матері?
Після жахливої чуми 1770-го року, яка не пошкодувала сотні рівнян, у середмісті звели статую Божої матері з каменю. Її спорудили на знак чудотворного заступництва і в пам’ять про померлих. Існує легенда, що з тих пір Божа матір оберігала місто та навіть являлася людям. Більше тут.
Через 75 років містом почала поширюватися холера. Рівняни знову звернулися щирими молитвами за допомогою до Богородиці. Чи дійсно вона їх почула, проте хвороба почала відступати.
З тих пір статуя Божої матері стала справжнім оберегом Рівного не тільки для православних, а й для католиків.
У 1856 році статую відреставрували і біля підніжжя запалили незгасаючу лампадку. Біля колони організували гасові ліхтарі, щоб і вночі її було видно. Саме завдяки таким тодішнім технологіям всі бажаючі могли приходити до Богородиці та молитися у і вдень, і вночі.
У 1952 році, а точніше у Великодню ніч, статуя Божої матері безслідно зникла. За розповідями старожилів міста, з пам’ятником нещадно розправився тодішній очільник міста.
Через півстоліття, у 2003-му році статуя Божої матері з’явилася знову у Рівному на тому ж самому місці. Звісно, це не той пам’ятник, що був раніше. Сподіваємося, що і вона стала оберегом та захисницею нашого міста.
Свято-Воскресенського кафедральний собор
Більше 200-т років візитівкою Рівного є ошатний та величний Свято-Воскресенського кафедральний собор, який звели за кошти князя Любомирського та прихожан. Храм будували за проектом архітектора Дейнеки у неоросійському стилі. Триярусний іконостас виготовляли в Києві. Поблизу храму стояла гігантська дзвіниця з арочним входом на церковне подвір’я, яку збудували у 30-х роках XX століття.
Початок будівництва
Початок будівництва у Рівному масштабно та грандіозної святкували. Адже закладати собор з дарами та подарунками приїздив імператор Росії Олександр III з сім’єю.
Урочистості з нагоди закладання першого каменю майбутньогохраму відбулися 30 серпня 1890 року. А це означає, що в цю неділю буде не тільки день міста, а й 130-та річниця з дня закладення першого каменю Свято-Воскресенського собору.
Дорога, якою прямував імператор (від сучасного Краєзнавчого музею до собору) була викладена квітами.
Як писали тодішні видання, церемонія закладення нового собору розпочалася з освячення місця для вівтаря та престолу нової церкви. Олександр III поклав срібні та золоті монети, далі поклав на вапняний розчин першу цеглину у фундамент майбутнього храму. Аналогічні цеглини поклали й інші члени сім’ї імператора. Все це відбувалося на очах сотні місцевих жителів. Потім імператор поїхав до резиденції.
Що ж було далі?
В 1962-му році собор закрили та організували у нижній частині… рибний склад. А зверху був музей космонавтики та наукового атеїзму. Дзвіниця, згори якої передзвін скликав усю громаду, назовсім зникла.
Невдовзі, в 1989-му році собор повернули православній церкві і він знову став доступним для всіх прихожан.
Під час зведення храму, по місту розповсюджувалися чутки про те, що головний підрядник будівництва Іса Яполутер деяку частину коштів, виділену на собор, використав для своїх особистих цілей. А саме, чоловік звів собі будинок поруч з храмом.
І справді будинок біля собору є, і він досі функціонує. З 1936 по 1939 роки там діяв Музей господарства Волині, а у під час війни та після її завершення – Палац піонерів, дитяча бібліотека та станція юних натуралістів.
З 1992 року в цій будівлі розміщується Рівненське єпархіальне Управління Української Православної церкви. А ще – Рівненська духовна семінарія.
Храм без жодного цвяха
На вулиці Шевченка можна побачити храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці, який є справжнім старожилом Рівного. Його двері для прихожан відкриті вже більше 300 років.
Прихожани повністю фінансувати будівництво святині. Роком виникнення церкви прийнято вважати 1756, тому що є надпис на дверях будівлі, який зберігся до наших днів. Деякі історики стверджують, що храм мав свої традиції, доказом яких є старовинні реліквії, а саме Євангеліє 1634-го року.
Відомо, що церква довгий період часу була греко-католицькою. Будували її з дерева, абсолютно без використання металевих цвяхів. Згідно переказами, саме в цій будівлі молився зі своїми товаришами Іван Гонта – один із керівників Коліївщини, ватажок гайдамаків.
На даний момент тут зберігається унікальна річ – “ланцюг засад моральних” – частинка ланцюга, яким у XVIII столітті грішників перед церквою приковували для публічного покаяння.
Свято-Успенська церква є однією з найстаріших споруд нашого міста. Вона є пам’яткою дерев’яної архітектури. Храм зберігся до наших днів майже без жодних пошкоджень.
Свято-Покровський кафедральний собор
Собор названий на честь одного з великих православних свят – Покрови Пресвятої Богородиці. Великий купол храму є символом Ісуса Христа, а 12 менших – апостолів. Двері нижньої частини храму відкрилися для всіх вірян у 1990-му році. Освячення верхнього храму відбулося у 2001 році. Біля храму, на подвір’ї, поховані відомі українські, церковні та культурні діячі.
Також поруч з собором знаходиться церква святого Стефана. Стиль – класицизм. Повністю профінансувала її будівництво Катерина Красовська. Освячення храму відбулося в 1850-му році.
Місце розташування – одне з найстаріших кладовищ Рівного “Грабник” (цінна історична пам’ятка). До речі, саме тут поховані батько і матір Володимира Коваленка.
Рівне дійсно можна назвати містом величних духовних святинь. Собори, церкви, монастирі розташовані не лише в центральній частині міста, а й практично в кожному мікрорайоні Рівного. Кожна з яких зберігає свої таємниці та секрети, про які обов’язково потрібно дізнатися.
