Серед рівненських вулиць, які ще зберігають старовинний дух минулих літ, ці дві міські артерії, хоча і не мають багато історичних пам`яток , проте можуть розповісти нам чимало цікавенького з минувшини Рівного. Вже давно стало традицією на свято Покрови на цих двох вулицях збираються люди на так звані уродини. Далі розповідає «rivne-future.com.ua».
Територіально вони знаходяться в старому рівненському районі Воля, який у минулому був передмістям. Це справжні вулиці-старожили. Тому що на плані Рівного, який датується 1896 роком вони вже позначені «Африканская» і «Новаковская». Дуже добре, що ці вулички, поки що, не забудували бетонними висотками. А це означає, що серед дерев, кущів можна знайти маленькі шедеври місцевої давньої житлової архітектури. Чим же відомі ці вулиці? Про що вони можуть нам розповісти?
Вулиця Петра Могили
Африканська, Ягеллонська, Коновальця, Першого травня – так колись називали вулицю Петра Могили. Африкансьою її почали називати під час правління Російської імперії (кін. XIX – поч. XX ст). За Другої Речі Посполитої, на початку 1920-х, стала Ягеллонською. Ймовірно, приводом для такої назви стала ягеллонська ідея.
Під час німецької окупації міста вулицю перейменували на Коновальця, а в 1950-1980-ті роки – 1-го травня.
Після того як Україна стала незалежною, у 1993 році вулиця отримала нову назву на честь українського політичного, церковного і освітнього діяча, митрополита Київського і Галицького, їдейника українського церковного відродження Петра Могили.
На даний момент на цій вулиці все ж таки є сучасні будівлі, проте більше там малоповерхової забудови початку ХХ століття.
Правда деякі будинки вже і не впізнати. Але ще залишилися кілька цікавих. Один із них, відреставрований «під давнину», де зараз знаходиться приміщення «Укргазбанк». Біля нього – цікавий старовинний будиночок з «башточками».
Старожили повідують, що давним-давно на цій вулиці проживали умільці-мебльовики, які мали тут власні меблеві майстерні. Тому і не дивно, що і в радянські часи і тоді, коли вулиця носила ім`я 1-го травня, тут розмістили меблеву фабрику. До речі, підприємство, але з іншою формою власності тут діє і досі.
Будинок Меєра Пісюка
Якщо рухатися вулицею Петра Могили від вулиці Соборної по парній стороні, то можна побачити незвичний, оригінальний будинок під номером 10. Зараз там міський центр творчості учнівської молоді. А раніше це був один із будинок садиби директора пивзаводу «Бергшлосс» купця другої гільдії герші Меєра Пісюка.
Донька художника Георгія Косміаді пані Надія наголошує, що цей будинок спроектував її батько. Проте в архівних документах, у пункті «автор проекту» зазначено – Ярмолович. Будинок побудували у 1928 році.
Якщо зазирнути вглиб двору, можна побачити мало примітний будинок №8, який осучаснили білою вагонкою. Це ще одна будівля садиби Пісюка раннього періоду – початку ХХ століття.
Чому раннього періоду? Тому що перші корпуси заводу з`явилися в 1990 році. На площі 600 квадрадних саджень були і інші споруди, але мабуть, вони не встояли під час великої пожежі, яка сталася в маєтку в 1924 році.
Новаківська – Коперника
Ще одна історична вулиця Рівного з минулого передмістя Воля, яка святкує день на Покрову – Миколая Коперника. Вона співіснує паралельно вулиці Петра Могили, вона разом з нею наче огороджують Рівненський пивзавод.
На початку ХХ століття вона називалася Новаківська (в архівних документах – Новаковская). Чому її так назвали і досі залишається загадкою. Проте саме на розі Шосової і Новаківської побудували перші корпуси Рівненського пивзаводу.
Сторінки історії вулиці Коперника, так як і петра Могили, тісно переплітаються з пивзаводом.
Крім маєтку директора заводу, тут були розміщені будинки власників та інженерів броварні. Загалом основна пам`ятка вулички – корпуси старої пивоварні. Правда, з боку даної вулиці вони не мали такого привабливого вигляду, як із Шосової-Соборної. Хоча в архівних кресленнях до проекту зображений грандіозний фасад будівлі.
На даний момент, корпуси, які не так давно були реставровані є справжньою окрасою та візитівкою не тільки вулиці Коперника, а й самого міста Рівне.
Радянський танк у парку українських добровольців
Окрім пивзаводу, ці дві старовинні вулиці поєднуються невеличким сквером, який організували тут ще на початку ХХ століття. Під час правління Польщі сквер мав особистого оглядальника, який за свою роботу був удостоєний високої державної нагороди країни-сусіда – «Хреста Заслуги». Нинішнім жителям міста Рівне він відомий під назвою сквер Богомолова, хоча і був перейменований на сквер Українських добровольців. Це сталося тому що колишня назва парку потрапила під дію закону про декомунізацію.
Сам пам`ятник і досі стоїть в центрі скверу. Його звели на честь радянського комдиву Михайла Богомолова.
Тривалий період вважалося, що це і є місце поховання військового. Напис на пам`ятнику зроблено так, як зазвичай це роблять на надгробку: прізвище і дати народження й смерті. У радянських буклетах також було вказано, що тут могила Михайла Богомолова.
Михайло Богомолов – неоднозначна за нинішніми мірками людина
Він був відданим більшовиком, червоним командиром, активним учасником громадянської війни. У 1920 році, будучи командиром Першої кінної армії, Богомолов боровся з білополяками поблизу нашого міста.
Деякий час він був комендантом Рівненського військового гарнізону. У період радянсько-фінської війни Богомолов керував автобронетанковими військами Північно-Західного фронту.
Михайло раптово помер 5 травня 1940 року у Москві. Про це зазначалося в російських військових журналах. Ясна річ, що ніхто не віз його ховати до Рівного. Чому поширилися такі чутки, що могила військовика знаходиться у рівненському зеленому масиві, наразі і досі невідомо. Тоді ж, у 1940-му році, в Рівному встановили пам`ятник Богомолову у вигляді постаменту з гранітних брил, на яких повстав радянський легкий танк БТ-5. Правда це не справжній танк, а зменшена його бетонна копія.
Його автором є Леонід Барвицький. Він зберігся і до наших днів, хоча вже і були спроби його знесення.
Навіть під час німецької окупації монумент не постраждав. Окупантам дуже подобалося робити цікаві фотографії на його фоні.
Це лише маленький фрагмент інформації про ці колоритні старовинні вулиці Рівного. Зараз вони живуть сучасністю. Прогулюючись даними міськими артеріями можна побачити різноманітні організації, установи, кав`ярні та магазини. У старих будинках знайшли своє житло сучасні рівняни. І зрозуміло, що вони будуть прагнути розкрити таємниці з минулих літ даних вулиць. Це означає, що нові цікаві події з історії цих вулиць обов`язково чекають на нас.
