Майже кожен двір на цій вулиці зберігає свою історію, яка має пряме відношення до історії міста Рівне. Якщо звернути з Соборної за ріг будинку, де зараз височіє торговий центр “Галерея Прем’єр” то наче на машині часу, можна трансформуватися у минуле нашого міста. Саме вулиця Поштова – є хранителькою цієї історії. Далі розповідає “rivne-future.com.ua“.
Ця древня вулиця не дуже багата на пам’ятки архітектури, проте все одно є феноменальною. Майже всі будинки, які стоять на Поштовій звели на початку ХХ століття. Головна особливість вулиці не так в архітектурі, а людях, які проживали тут у різний час. Що не дворик – то своя легенда. Прогулювалися цією вулицею видатні лікарі, співаки та актори. Залишила тут свій слід і нога окупантів у роки війни. Саме на цій вулиці була найпопулярніша дискотека молоді 70-х – славнозвісна “стройка”.
Як колись називали вулицю Поштову?
Коли точно вулиця може святкувати свій день народження невідомо. За словами краєзнавців, на початку ХХ століття на її місці був тільки проїзд у бік тодішнього провулку Бармацького (сучасна Словацького). Але на плані Рівного ХХ століття на цьому місці є надпис завулок Поштовий. Ймовірно, свою назву він отримав через те, що на цій вулиці знаходилося міське відділення пошти. Де саме була ця будівля є два варіанти. Старожил Рівного Володимир Кулій оповідав, що стара пошта знаходилася у будівлі, де нині, торговий центр “Галерея Прем’єр”. А в прилеглому до нього будинку було відділення поліції за часів правління Польщі. За іншою версією, відділення пошти одразу ж було зруйнованим і було одразу ж за будівлею торгового центру. Що ж до будівлі поліції, то зараз ми можемо побачити як вона виглядала колись на фотографії Національного цифрового архіву Польщі.
У цьому будинку колись зупинявся президент Польщі Ігнація Мостицький. А ще у її приміщенні був готель “Версаль”. На жаль, зараз цю будівлю, мы, нинішнє покоління, побачити можемо лише на фото. Ймовірно, він потрапив до списку знесення під час реконструкції площі Леніна (майдану Незалежності).
Наприкінці 20-х років минулого століття, ідучи в одну ногу з модними тенденціями, дану вулицю почали називати Новий Світ. Під однойменною назвою там функціонували кабаре і зал для танців, а невдовзі кінотеатр. Тоді рівняни, як і мешканці Львова та Польщі мали власний Новий Світ. У 1941 році представники фашистської влади перейменували її на Сальського. У 1943-му – на Поліцайштрассе, або Поліційну, так як тут знаходилася поліційна дільниця. Після завершення Другої світової війни і аж до початку 90-х вулиця називалася на честь О. Дундича. Тільки після здобуття незалежності, їй нарешті повернули історичне ім’я – Поштова або на польський лад – “Поштувка”.
Відпочинок та розваги
Найбільшого розквіту вулиця зазнала в 20-ті роки минулого століття. Особливо декорованими та славним були будинки, які звели у 30-ті роки. Переважна кількість будівель мали ванну і туалетну кімнати всередині приміщення. Зараз це вже б не викликало подиву. Проте для тих часів у Рівному тільки заможні люди могли собі таке дозволити. Деякі будинки були побудовані або змінені за кресленнями єврейського архітектора Гжегожа Пресса, який загинув під час масових знищень євреїв у Рівненському гетто. Як і на сусідніх вулицях Рівного, на Поштовій теж проживало багато представників єврейської національності.
На Поштовій були і заклади для відпочинку рівнян та гостей нашого міста. В архівах міста є записи, що в 1919 році на вулиці було кабаре і зал для танців “Новий Світ”. Директором залу був Ян Свєнтковський. Тричі на тиждень, у прекрасному саду радував всіх своєю музикою оркестр 44-го полку піхоти, який квартував у Рівному. Багата родина Зафранів, яка мала у своєму арсеналі чимало житлової та комерційної нерухомості Рівного, володіла на Поштовій кінотеатром “Ас”.У 1922 році новими власниками будівлі стали брати Язвінські та Марія Сагановська. Приміщення було модернізоване, розширилася глядацька зала до 330-місць, оновилася велика сцена і кінотеатр отримав нове ім’я – “Новий Світ”.
У ньому можна було дивитися не лише фільми, а й насолоджуватися прекрасним оперним співом виконавців з Варшави, Києва. У часи німецької окупації кінотеатр називався “Скаля”.
“Ас”, “Новий Світ” і “Скаля” – сучасна будівля нинішнього регіонального центру “Інваспорт”.
У приміщенні двічі розташовувався драматичний театр – у повоєнні роки та коли була пожежа у театрі 1978 року. Слід відзначити, що у 1956 році у стінах театру вперше у Рівному продемонстрували майстерність своєї творчості Тарапунька і Штепсель.
Славнозвісна “Стройка”
У 70-ті роки минулого століття тут був Будинок культури будівельників, який тодішня молодь називала “Стройка”. Це було саме популярне місце відпочинку. Щоб потанцювати під “живу” музику, а невдовзі побувати на дискотеці, у “стройку” часто було проблематично дістати вхідний квиток.
Для рівненської молоді престижно було побувати на цій дискотеці, адже там виступали найкращі музичні колективи. Невдовзі, коли дискотека стала популярнішою за “живу” музику там можна було почути найновіші записи відомих іноземних музичних груп.
Для дітей в Будинку культури будівельників організовували новорічні дійства і бал-маскарад для дорослих, функціонували різні тематичні гуртки художньої самодіяльності.
У період окупації на Поштовій веселилися німці. У будинку №7, який нам відомий як приміщення шахового клубу, під час війни знаходилася офіцерські їдальня.
На початку 60-х років у приміщенні активно функціонувало кафе-ресторан “Ровенчанка”. До речі, у ті часи це був найкращий ресторан у місті.
Вулиця цікавих людей
За всю свою величну історію вулиця Поштова побачила безліч цікавих людей. Тут проживали: рівненський журналіст та письменник Лаврентій Кравцов, учитель і поет Іван Куліш.
Вулиця лікарів
Цю вулицю ще можна називати вулицею лікарів. У 1903 році на вулиці придбав найбільшу земельну ділянку і збудував великий будинок лікар хірург-гінеколог Меєр Янкелевич Сегал. На першому поверсі лікар приймав хворих, організував стаціонар, а на другому поверсі мешкав зі своєю родиною. На даний момент це будівля обласної стоматполіклініки.
На Поштовій у 30-ті роки мешкав ще один відомий лікар – Олександр Виноградов, який створив на цій вулиці два магазини.
Проживала на Поштовій судмедексперт Ніна Рибакова. Багато людей згадують її добрым словом за надання допомоги в захисті від протиправних дій, вирішення суперечок у питанні нерухомості. А дехто навпаки, воліють і досі про неї не згадувати.
На даний момент на вулиці Поштовій у первозданному вигляді залишилося не так багато будинків. Хай вони не являються претендентами на здобуття статусу архітектурних пам’яток, все ж таки вони зберігають колорит стародавньої вулички. Безперечно ще є безліч таємниць та секретів, які зберігає вулиця Поштова. Тож нинішнє покоління ще розгадає їх та подарує нам багато новинок та відкриттів.
