У результаті реформи у Рівненській області замість шістнадцяти районів має утворитися лише чотири. Саме це стало причиною значних протестів місцевих жителів, які не бажають об‘єднуватися з іншими територіальними громадами. Зокрема жителі Зарічненщини не хочуть приєднуватись до Вараша, повідомляє сайт Рівне Майбутнього.
Таке невдоволення щодо змін адміністративно-територіального устрою Рівненщини висловлює Локницька об’єднана територіальна громада, що на Зарічненщині.
Нагадаємо, що реформа завершиться восени поточного року, коли відбудуться місцеві вибори на новій територіальній основі громад.
Про територіальні громади в Рівненській області
Відповідно до цього, зараз у Рівненській області вже створено 48 об‘єднаних територіальних громад. Проте, згідно з планом, перспективою було створення 64 ОТГ на Рівненщині. Оскільки цей етап уже завершився, на черзі є формування адміністративно-територіального устрою на рівні районів. Тому, відповідно до цього, замість шістнадцяти районів, Рівненщина включатиме лише чотири.
Заступник голови обласної державної адміністрації міста Рівного Ігор Тимошенко повідомив, що обласна державна адміністрація вже розробила проєкт адміністративного устрою Рівненщини на районному рівні. Згідно з цим проєктом, тепер область включатиме чотири райони: Рівненський, Дубенський, Сарненський та Вараський. Під час вибору чотирьох районів за словами, Ігоря Олександровича, всі керувалися відстанню від районного центру. Вона повинна була становити не більше шістдесяти кілометрів, а до громади має входити близько ста п‘ятдесяти тисяч мешканців.
Зарічненський район приєднають до Володимирецького, а районним центром буде місто Вараш. Саме цей факт спричинив протести місцевих жителів.
Реакція чиновників на протести мешканців Рівненщини
У зв‘язку з цим, депутати громади висловлюють прохання до обласної ради Рівного на рахунок того, щоб вона переглянула проєкт реформування районного рівня адміністративно-територіального устрою Рівненщини. Така вимога спричинена численними зверненнями жителів громади, які висловили невдоволення до появи Вараського району у складі Володимирецького та Зарічненського районів. Відповідно до цього, громада просить віднести Зарічненський район до Дубровицького або Сарненського районів.
Також депутати громади додали, що не потрібно враховувати лише кількісний показник чисельності населення при об’єднані районів. Перш за все, увагу потрібно звернути на доступність та рівень надання послуг, організаційну спроможність районних органів влади надавати жителям різноманітні адміністративні послуги на високому рівні, шляхове сполучення, стан інфраструктури та її потужність тощо. Це пов’язано з тим, що в нових районах, що до складу яких входитимуть певні об’єднані територіальні громади, повинні бути підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, поліції, суди, екстренної швидкої допомоги, вторинного рівня медицини, Державної продовольчої споживчої служби, податкової, пенсійної та багатьох інших служб.
Важливо, щоб усі установі були доступними для жителів, тому відстань до районних центрів не повинна перевищувати шістдесят кілометрів. Але для мешканців Зарічненського району цей показник є невиконуваним. Адже найвіддаленіше село цієї громади знаходиться аж за 170 кілометрів від міста Вараш, дорога лісом по бездоріжжю становить 70 кілометрів. Варто зауважити, що відстань до міста Дубровиця становить 60 кілометрів, а до міста Сарни – 90 кілометрів по автомобільній дорозі. Тому на думку місцевих депутатів набагато зручніше та краще буде приєднати Дубровицький район до цього формату з центром у місті Дубровиця, або ж Зарічненський район до Сарненського. Це пов’язано з автомобільним сполученням до міста Дубровиця та до міста Сарни, адже воно доволі сприятливе. Кожен житель має можливість добиратись до кожного із цих міст практично кожного дня, адже звідти прямує безліч маршрутних автобусів. А до міста Вараш поки немає сполучень, які би дозволяли мешканцям часто відвідувати районний центр для задоволення власних потреб.
Саме це стало причиною невдоволення жителів Зарічненщини. Надіємось, що обласна рада все-таки вирішить цю проблему і зробить так, щоб усі відчували лише комфорт з нової адміністративно-територіальної реформи.
Нагадаємо, що ще 4 травня 2020 року відбулась онлайн-нарада, під час якої обговорили нову модель адміністративно-територіального поділу Рівненської області. В обговоренні брали участь Мінрегіон, обласна адміністрація, народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування та експерти. Метою цієї онлайн-зустрічі було обговорення створення нового андміністративно-територіального устрою регіону. Саме новий поділ Рівненщини є останнім етапом реформи децентралізації.
Навіщо децентралізація?
«Кожен мешканець села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці. Але люди можуть впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їх надання знаходяться близько. Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні міські ради та їхні виконкоми. Отже саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність.
Для цього в Україні відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого самоврядування».
