Зустріти незабутні світанки в обіймах коханої людини під пташиний спів, провести незабутні вихідні в компанії другої половинки, побачити незвичайні та казкові природні явища – мрія та бажання кожного рівнянина. Наша область багата на мальовничі місцевості, де під дзюрчання струмків, річок можна будувати плани на світле майбутнє, розслабитись і насолоджуватись щасливими моментами свого яскравого життя. Детальніше на rivne-future.
Тунель кохання у Клевані
Тунель кохання романтики повинні відвідати обов’язково. Тут часто влаштовують весільні фотосесії. Сюди приїжджають туристи з багатьох областей і часто це місце називають найромантичнішим в Україні. Цікаво, у 2014 році японський режисер зі своєю командою відзняв тут повнометражну ліричну драму.
Приваблює місцевість унікальною природною композицією, що виникла після покинутого залізничного шляху. У свій час існувала діюча колія, по якій потяги доставляли сировину до деревообробного комбінату в Оржів неподалік Клеваня. Внаслідок цього утворився щільний тунель з дерев і кущів точної арочної форми, який особливо приваблює відвідувачів в теплу пору року.
Звичайно, за час існування романтичної місцини з’явилися і повір’я, з нею пов’язані. Правда чи ні, а молодята саджають тут квіти, які символізують їхні почуття. Також закохані пари тут загадують бажання, які обов’язково здійснюються.
До речі, у Клевані також варто відвідати залишки замку князів Чарторийських, який своєю історією сягає XV століття.
Лебединка
Парк Молоді знаходиться у центрі міста позаду торговельного центру «Злата Плаза» і в народі отримав назву «Лебединка» через птахів, що в теплу пору року милують рівнян на місцевому озері. В минулому ця територія була володінням князів Любомирських. Зараз алеями гуляють закохані пари, молоді сім’ї з малечею, адже тут чимало розваг для активної дітвори. Парк облаштували кованими фігурами, біля яких часто фотографуються відвідувачі.
Родзинкою романтичного місця стала весільна карета у вигляді серця. Нерідко саме тут влаштовують освідчення і роблять незабутні світлини на пам’ять. Прогулюючись доріжками парку, мимоволі натрапляєш на незвичайну лавочку, на яку хочеться присісти і на фоні кованих закоханих лебедів позаду зробити фотографії на згадку.
Біле озеро
Неподалік Рівного можна прекрасно відпочити і насолодитися природою у компанії другої половинки. Це унікальна водойма, адже тут підвищений рівень гліцерину в воді. Про цю місцевість знають не лише рівняни, а й жителі інших областей, тому в сезон тут відпочиває чимало молоді. Якщо ви ще не зустріли свою половинку, то цілком можливо її віднайти на Білому озері.
Оскільки вода має цілющі властивості, то влітку тут відпочивають сім’ї з малечею. Гліцеринові «ванни» позитивно впливають на стан шкіри і загоюють її проблемні ділянки. Відчути м’якість води можна відразу, а пологий схід не заважає дітям цілий день плюхкатися в озері і насолоджуватися відпочинком. Крім того, база стала настільки популярною, що з’явилися і розваги для дорослих. Є можливість орендувати катамарани, човни і розслабитися. Вода настільки прозора, що на глибині біля 2 метрів видно дно. Також для любителів пляжних ігор на території облаштовані спеціальні майданчики.
Єдиним мінусом є не зовсім зручний доїзд до відпочинкової бази. На власному автомобілі ви стикнетеся з бездоріжжям, а використовуючи громадський транспорт – з тиснявою, адже напливу туристів вистачає. Також варто потурбуватися про житлові умови. Наперед «апартаменти» забронювати практично не вдається, тому краще всього обирати їх на місці. Загалом всі незручності відійдуть на другий план, як тільки ви побачите красу Білого озера та погрієтеся на сонечку під шепіт хвиль цілющої водойми.
Тараканівський форт
Неподалік м. Дубно знаходиться містична, на перший погляд, місцина, овіяна легендами та цікавими розповідями. Мова йде про Тараканівський форт, який у свій час був потужним об’єктом оборони, проте з плином років потреби такої не лишилося і споруда потихеньку втрачає свою велич. Проте відвідувачів вистачає. Відчайдухи влаштовують тут весільні фотосесії і просто милуються красою стародавнього укріплення. Від форту віє могутністю, похмурістю і одночасно своєрідною романтикою. Місце фантастичне і його потрібно відвідати хоча б раз, щоб назавжди закарбувати у пам’яті.
Тараканівський форт має особливу історію. Це зараз напівзруйновані та облуплені стіни дещо лякають, проте своєрідна система арок та переходів ніби запрошує оглянути споруду, де час зупинився. Колись це був військовий комплекс, так зване військове містечко на сім рівнів. На його території розміщені були склад з боєприпасами, власна хлібопекарня, пральня та церква.
Дослідники розповідають, що нижні яруси приховують пастки, тому форт не повністю вивчений і дещо загадковий. У 2006 році звідси підняли на поверхню авіаційні бомби часів Другої світової війни. Одним словом, місце варте уваги.
Білівські пагорби
Місцевість не завжди була популярною, проте тут мріє побувати кожен рівнянин, адже природа навкруги просто заворожує. В соціальних мережах молодь нерідко публікує світлини, зроблені саме серед пагорбів поблизу с. Білів.
Це не природне явище, а давньоруське городище, яке віднесли до пам’ятки археології національного значення. Вчені не повністю дослідили мальовничу територію, однак таємничість лише приваблює. Фотографії виходять просто незабутні на зеленому килимі.
Неподалік знайдено і розкопано кілька десятків курганних насипів. Отримані речі передали на зберігання у Національний музей України в м. Київ. Серед всього найбільшу цінність становлять зброя, прикраси, керамічні і металеві предмети побуту, знаряддя праці тощо.
Рівненщина вражає своїми краєвидами та архітектурними пам’ятками. Місцевості захоплюють і дивують, навіюють страх і водночас манять загадковістю. Завжди потрібно пам’ятати, що природа обов’язково нам щедро віддячує, якщо про неї піклуватися.
В XXI столітті уже, напевно, нікого не дивували фрілансери, які працюють за ноутбуками у кав’ярнях. А от наприкінці XX століття годі було й зустріти таке видовище у Рівному, адже комп’ютерів та ноутбуків у масовому вжитку ще не було. А доступ до Всесвітньої павутини був справжньою екзотикою. Фактично першим, хто познайомив рівнян з Інтернетом та всіма можливостями, які він надає, став Євген Левченко. Влітку 1998 року він відкрив у місті перше інтернет-кафе, пише rivne-future.com.ua.
З історії появи інтернет-кафе
Тож, що собою являють інтернет-клуби або інтернет кафе? Це громадські заклади, які надають послуги доступу до Інтернету за гроші, часто – за погодинну плату. Деякі з таких закладів працюють, як звичайні кав’ярні, де подають клієнтам каву та інші напої.
До поширених різновидів інтернет-кафе належать інтернет-клуби, які надають доступ до мережі Інтернет або просто надають можливість користуватися комп’ютерами для того, аби грати в комп’ютерні ігри.
Перші інтернет-кафе почали масово з’являтися в США на початку 1990-х років. В Україні перше інтернет-кафе з’явилося в Києві. Заклад називався «Кіберкафе». Після того, як персональні комп’ютери та домашній Інтернет стали доступними для масового споживача, потреба в інтернет-клубах та інтернет-кафе значно скоротилася. Подібні заклади почали втрачати свою популярність.
Ідея відкрити у Рівному інтернет-кафе належить Євгену Левченко
Появі першого інтернет-кафе Рівне завдячує Євгену Левченко. Він навчався у Львівському Політехнічному інституті. 20 років пропрацював на заводі «Газотрон», був начальником цеху. У нього першого серед рівнян з’явився персональний комп’ютер. Пристрій називався «Електроніка» та мав габарити 16 кв. метрів.
Спогадами про відкриття інтернет-кафе у Рівному Євген Левченко поділився місцевим ЗМІ у 2014 році. Тоді чоловік займав посаду директора ПП «Контур Плюс» та був головою «Регіонального центру впровадження інформаційно-комунікаційних технологій».
Левченко першим серед рівнян отримав доступ до інтернет-сигналу. У нього вдома був ще також модем. Чоловік одразу почав розмірковувати над тим, аби з користю використати такий ресурс. З’явилася ідея відкрити інтернет-кафе. З часом Євген Левченко втілив свою ідею в життя.
Він пригадував, що якихось бюрократичних перипетій з документами під час відкриття незвичного на той час для Рівного закладу, не виникло. А от з технічної сторони не приховував, що було дещо складно.
«Ера» – перший у Рівному інтернет-клуб
Тож, перше інтернет-кафе у Рівному під назвою «Ера» відкрило свої двері для рівнян у червні 1998 року. Варто відмітити, що на той час доступ до Інтернету вважався справжньою екзотикою та викликав неймовірну цікавість серед містян.
Спочатку перше рівненське інтернет-кафе існувало у суборенді у компанії «Кий Авіа». Потім засновник закладу перейшов на пряму оренду.
Щойно відкритий заклад представляв собою лише шість комп’ютерів та бар. Власник інтернет-кафе розповідав, що з самого початку було прийнято рішення не встановлювати на комп’ютерах ігри. Було вирішено зробити ставку на освітницький характер роботи.
Здавалося б, незвичайний заклад для містян мав би одразу почати приносити шалені прибутки. Однак, на практиці це виявилося не так. Перші два роки роботи ніяких прибутків з клубу фактично не було, пригадував Євген Левченко. Бувало, що рівняни приходили в заклад і просили показати їм, що ж це таке.
Засновник першого у Рівному інтернет-кафе пригадував, що станом на 1998 рік українських сайтів було лише зо два десятки. А українських пошуковиків на зразок «Мета» не було ще навіть в планах.
Тож, інтернет-кафе «Ера» стало першопрохідцем серед рівненських клубів та центрів з надання послуг доступу до Інтернету. Через рік у Рівному відкрився комп’ютерний центр «Хакер», який став першим у Рівному ігровим клубом.
Під час повномасштабної війни в Україні з’явилося багато нових мобільних додатків, які допомагають людям. Звичайно, найзатребуванішими стали додатки, які сповіщають про повітряну тривогу. Над розробкою таких програм працювали цілі команди IT-фахівців. А от в Здолбунові Юрій Кір’янчук, будучи 9-класником, самотужки створив програму для оповіщення про загрозу ракетного удару. Програмну було встановлено у рідній школі хлопця – Здолбунівському ліцеї №4, пише rivne-future.com.ua.
Як Юрій створив програму
Юрій Кір’янчук, будучи учнем 9 класу Здолбунівського ліцею №4, власноруч розробив програму, яка сповіщає про загрозу ракетного удару. Розробка Юрія автоматично вмикає і вимикає сигнал повітряної тривоги. А крім цього щоранку о 9:00 програма запускає хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Росії проти України. Серед функцій розробки школяра зі Здолбунова також увімкнення гімну України.
Роботу над власною програмою для оповіщення повітряної тривоги юний програміст почав після того, як його про це попросила директорка ліцею – Тетяна Іванівна Куць. Адже до появи додатку Юрія, аби увімкнути сигнал повітряної тривоги у школі постійно мав хтось чергувати. З наближенням літніх канікул проблема автоматичного сповіщення про повітряну тривогу стала для школи більш гострою. Після цього Юрій і взявся за створення програми.
Програма хлопця мала зовсім простий зовнішній вигляд. Він охоче продемонстрував її місцевим журналістам, які навідалися в Здолбунівський ліцей №4 після того, як його розробка набула розголосу.
В основу програми Юрія було покладено 200 рядків, написаних мовою програмування Пайтон. Написав програму юний програміст всього за одну ніч. Однак впродовж тижня удосконалював свою розробку.
Школяр пригадував, що найважче було змусити програму зчитувати інформацію про повітряну тривогу із спеціального сайту. Подібних програм школяр не писав, тому в процесі створення програми йому довелося перелопатити чимало інформації. Цікаво, що на момент запуску розробки здолбунівчанина, а це був червень 2022 року, подібних програм в Україні не було.
Вдосконалену програму було встановлено на шкільний комп’ютер. Працює вона автоматично – варто було лише один раз увімкнути програму і не вимикати комп’ютер. У випадку загрози ракетного удару в Рівненській області програма на 10 хвилин запускала сигнал повітряної тривоги. Потім хвилину сповіщала про відбій.
Сам звук повітряної тривоги програма запускала на комп’ютері. З комп’ютера звук передавався на підсилювач. Завдяки розробці Юрія, автоматичне оповіщення про ракетну загрозу, отримала не лише рідна школа хлопця, а й найближчий мікрорайон Здолбунова. Після встановлення програми в ліцеї відпала потреба, аби хтось цілодобово чергував в навчальному закладі.
Винахід юного програміста відзначила директорка ліцею Тетяна Куць. Педагогиня відмітила, що це колосальна робота, як для дев’ятикласника. Оскільки за навчальною програмою такий матеріал взагалі не вивчався.
Варто додати, що до розробки власної програми «Повітряної тривоги» школяр Юрій Кір’янчук не перший рік займався програмуванням. Після успішного запуску програми підліток вирішив не зупинятися на досягнутому та продовжити вдосконалення своєї розробки. Хлопець також взявся за написання алгоритму, який дозволив би обирати інші області України, адже його винаходом зацікавилася з інших міст нашої країни. І, звичайно, юний винахідних планував оформити авторські права на свою програму.
Розробку програміста відзначили кіберполіцейські
Цікаво, що винаходом юного здолбунівчанина зацікавилися кіберполіцейські Рівненщини. Обдарованого програміста разом з мамою та педагогом було запрошено до Головного управління поліції в Рівненській області. Правоохоронці відзначили програму школяра, а також протестували її. Під час тестування розробки жодних порушень законодавства не виявили.
За оцінкою кіберполіцейських Рівненщини, робота хлопця – середнього рівня складності і, однозначно, якісна. Правоохоронці запропонували Юрію поповнити лави кіберполіцейських після закінчення навчання.
У вересні 2020 року кіберспорт офіційно було визнано видом спорту в Україні. Адже ця індустрія уже давно не просто «стрілялки». Це елемент сучасної цифрової культури, сфера, яка відкриває нові можливості та перспективи, а ще поповнює бюджет. Влітку 2021 року Рівне приєдналося до цікавого проєкту з кіберспорту під назвою «Кібертрак». Це були змагання з кіберспорту, які проходили всередині вантажівки-трансформера, пише rivne-future.com.ua.
Унікальний кіберспортивний проєкт «Кібертрак»
Кіберспорт у світі – це давно вже не просто «стрілялки», в які грають підлітки. Це фундаментальний елемент сучасної цифрової культури. Ба більше, кіберспорт навіть вивчають в університетах. А ще цей вид діяльності приносить робочі місця.
В Україні кіберспорт офіційно було визнано видом спорту 7 вересня 2020 року. Відповідне рішення було ухвалено Комісією з визнання виду спорту.
Тож, що таке цей кіберспорт? Це змагання з відеоігор – вид спортивної активності, в якій гравці розвивають і тренують як розумові, так і фізичні навички. Гравці об’єднуються в команди та змагаються за призові фонди, які можуть досягати великих сум.
Кіберспорт завжди збирав мільйони прихильників у всьому світі. На початку 2020-х років можна було говорити про високу культуру кіберспорту та сильних гравців в Україні.
Підтвердженням цього став унікальний кіберспортивний проєкт «Кібертрак», який проходив в Україні влітку 2021 року. В рамках проєкту відбувалися змагання з «Counter-Strike: Global Offensive» та «Dota 2». Цікаво, що змагання проходили в спеціальній вантажівці-трансформері. Фура мандрувала містами України під час футбольного Чемпіонату «Євро-2020», який був перенесений на 2021 рік через пандемію коронавірусу.
Кіберспортивні змагання в рамках проєкту «Кібертрак» стартували 13 червня 2021 року у Києві. Стати учасником змагань можна було попередньо пройшовши онлайн відбірковий турнір від Федерації кіберспорту України на платформі FACEIT.
Після змагань з кіберспорту у столиці фура-трансформер рушила до Рівного.
Рівне стало частиною проєкту
Тож, у місто Рівне спеціальна вантажівка, де організовували змагання з «Counter-Strike: Global Offensive» та «Dota 2», прибула 16 червня 2021 року. Понад дві години тривав поєдинок між командами «Наш котік» та «Чуваш». Остання команда і стала переможцем змагань у Рівному.
Представник команди переможців Денис Николишин розповідав журналістам, що їх команда фактично не пропустила жодного турніру з кіберспорту, які час від час відбувалися в західних областях України. За його словами, команді вдалося виграти завдяки «добрій зіграності» та тому, що учасники команди давно грають разом. Кіберспортсмен розповідав, що на змаганнях вони отримали позитивні емоції і це не дивно, адже вигравати завжди приємно.
Переможці не залишилася без призів. Команда «Чуваш» отримала комп’ютерну периферію та інші призи.
Крім цього голова регіонального відділення Федерації кіберспорту України у Рівненській області Тетяна Пешко розповіла про важливість проведення даного заходу. За її словами, саме на таких змаганнях талановиті кіберспортсмени можуть заявити про себе, проявити свої лідерські якості. Адже не далеко не всі, особливо, кіберспортсмени-аматори можуть взяти участь у змаганнях міжнародного рівня. А проєкт «Кібертрак» надав рівненським кіберспортсменам можливість показати себе. Крім цього даний проєкт займався популяризацію кіберспорту в цілому.
До слова, учасниками кіберзмагань у Рівному стали і львів’яни, однак основний кістяк гравців все ж становили рівняни. А для тих, хто не брав участь у змаганнях з «Counter-Strike: Global Offensive» та «Dota 2», однак хотів стати частиною унікального проєкту, організатори надали можливість пограти в настільний теніс та футбол.
З Рівного вантажівка-трансформер вирушила до Львова, а потім до інших міст України.
24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України. Війна вплинула на всі аспекти нашого життя. Не стала виключенням і IT-галузь Рівненщини. Ця сфера стикнулася з новими викликами та завданнями. Попри всі труднощі та загрози, спричинені війною, IT-галузь Рівненської області продовжувала функціонувати та сплачувати податки в непростий для країни час, пише rivne-future.com.ua.
IT-галузь в умовах війни
Тож, як саме повномасштабне вторгнення російських військ в Україну вплинуло на розвиток IT-галузі на Рівненщині? Найголовніше те, що ця галузь не припинила свій розвиток, попри труднощі, загрози та виклики.
Деяка частина працівників IT-сфери, переважно чоловіки, пішли захищати Україну від агресора. За словами виконавчого директора Громадської спілки «Рівненський кластер IT-освіти» Андрія Хмельника, загалом по Україні близько 7 тис. спеціалістів з IT-галузі пішли захищати Україну від російської агресії. Ще частина працівників цієї сфери, переважно жінки, виїхали за кордон в перші дні повномасштабного російського вторгнення.
Що ж до Рівненщини, то наш край на початку повномасштабної війни поповнився спеціалістами IT-галузі. Близько п’яти сотень фахівців цієї сфери переїхали з небезпечних регіонів України в Рівненську область. Це представники різних IT-компаній. Серед них, наприклад, працівники компанії SoftServe. Як відомо, дана компанія мала у Рівному один із центрів розробки, тому дехто з айтішніків SoftServe обрав не Львів, Івано-Франківськ чи Ужгород, а Рівне.
Крім цього, за оцінками Андрія Хмельника, у Рівному під час повномасштабної війни працювало близько 50 компаній. Близько 5 тис. працівників у Рівному працювали саме в IT. За цими показниками Рівненщина випереджала Житомирську та Волинську області.
Під час війни напрям роботи в IT-галузі залежав від проєкту, який брав роботодавець. Завкафедри інформаційно-комунікаційних технологій та методики викладання інформатики РДГУ Ігор Войтович розповідав, що акцент роботи переважно йшов на розробку додатків, обслуговування ЦНАПу, на прокладання комп’ютерних мереж та підключення нових абонентів. Фактично в кожній галузі потрібні були свої IT-фахівці.
Варто також додати, що наприкінці вересня 2022 року у Рівному відбувся регіональний розвитковий форум «Rivne IT Education 2022». Участь у форумі взяли освітяни, підприємці та представники місцевої влади. На форумі вивчали IT-потенціал та бізнес спроможності Рівненської області в умовах воєнного стану. Учасники форуму взяли за мету розвивати IT-галузь на Рівненщині та створювати освітні платформи для фахівців.
IT-освіта попри війну
Навіть попри війну на Рівненщині можна було опанувати для себе IT-професію. Як зазначав Ігор Войтович, загалом на Рівненщині, незважаючи на війну, склався гарний потенціал в напрямку формальної IT-освіти. Чимало всеукраїнських та міжнародних представництв, які зайшли у ВНЗ Рівного, продовжили працювати.
Попри війну, на Рівненщині продовжилося впровадження проєкту Digital Learning. Цей освітній проєкт був створений у 2020 році. Його метою стало надання доступної і якісної IT-освіти для дітей по всій Україні. Програми враховували вікові особливості дітей та були зосереджені, насамперед, на практичному використанні здобутих знань.
На заняттях діти працювали над власними проєктами, які згодом могли розмістити у своєму професійному портфоліо.
Крім цього ВНЗ Рівного та Рівненської області теж продовжили надавати знання студентам в галузі інформаційних технологій. Це, зокрема, Національний університет водного господарства та природокористування, Рівненський державний гуманітарний університет, Національний університет «Острозька академія» та Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем’янчука.
Серед спеціальностей, які могли обрати абітурієнти: інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки та інформаційні технології, комп’ютерна інженерія, системний аналіз та кібербезпека.
З-поміж IT-професій, які мали найбільший попит на Рівненщині – це проєктний менеджер, тестувальник, контент-менеджер, сервісний інженер, таргетолог, фахівець з підключення клієнтів, інженер програмного забезпечення Java.
У 2018 році на рівненський ринок зайшла компанія «DUOTET!, яка запропонувала жителя міста та області новий вид послуг – аутсорсинг. На той час аутсорсинг не лише в Рівному, а й в Україні в цілому, був поняттям досить новим. Однак цей вид діяльності активно впроваджувався у великих українських містах: Києві, Одесі, Харкові, Львові. Дійшла черга і до Рівного. Бюджетне планування, юридичне обслуговування, розробка маркетингових програм для бізнесу, аутстафінг – це далеко не весь перелік послуг, які компанія запропонувала жителям Рівненщини, пише rivne-future.com.ua.
Поява «DUOTET» на рівненському ринку
Перш ніж поринути в історію появи у Рівному аутсорсингової компанії «DUOTET» варто з’ясувати, що ж таке послуги аутсорсингу. Тож, аутсорсинг – це передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. Поняття аутсорсингу прийшло в Україну із Заходу, де цей вид діяльності активно почав практикуватися у 90-х роках XX століття.
Залучаючи аутсорсингові компанії до співпраці підприємство-замовник залучає зовнішні ресурси, високопрофесійні кадри, інформаційні ресурси, а також напрацювання у досить вузьких галузях, таких, як: IT-сервіс, бухгалтерські послуги, здійснення закупівлі товарів, тощо.
Звертаючись за послугами до аутсорсингових компаній, замовник уникає витрат на закупівлю обладнання, облаштування робочого місця, забезпечення витратними матеріалами, програмним забезпеченням працівників. Іншими словами, певні завдання або бізнес-процеси, які необхідні компанії, вона делегує сторонній організації, тобто, аутсорсинговій фірмі.
Тож, компанія «DUOTET», яка запропонувала новий вид послуг для рівнян – аутсорсинг, з’явилася у місті у 2018 році. Офіс компанії відкрився на вулиці Кавказькій, 9. Пізніше компанія переїхала на вулицю Данила Галицького, 19. Засновниця компанії – Олена Шикало.
Керівниця «DUOTET» впродовж багатьох років вивчала аутсорсинг, як в Україні, так і за її межами.
Які послуги пропонувала компанія рівнянам
Аутсорсингова компанія «DUOTET», відкрившись у Рівному, запропонувала цілий спектр послуг, а саме всі види бухгалтерських та економічних послуг, бюджетне планування, юридичне обслуговування, розробку маркетингових програм для бізнесу, супровід державних закупівель, навчання тендерних спеціалістів, послуги корпоративного секретаря та аутстафінг. Останній термін означає залучення для роботи над проєктом позаштатного спеціаліста, простими словами, найм працівника.
В інтерв’ю місцевим ЗМІ керівниця «DUOTET» Олена Шикало розповідала, що поставила собі за мету допомогти директорам вивести бухгалтерське обслуговування організацій та підприємств на зовсім інший рівень.
За її словами, у багатьох бухгалтер на підприємстві асоціюється, як людина, яка працює з тонами паперів і постійно намагається роз’яснити своєму керівнику ту чи іншу інформацію і при цьому очікує від нього певного рішення, оскільки зробити цього самостійно не може, адже це не в межах компетенції бухгалтера. Так ситуації завжди створювали проблеми і для бухгалтера, і для керівника компанії, розповідала пані Олена.
Тому Олена Шикало була рішуче налаштована змінити застарілу систему. Розпочати впроваджувати зміни вона вирішила у своєму місті – Рівному.
Крім цього Олена Шикало пояснила, чим звичайне бухгалтерське обслуговування відрізняється від бухгалтерського аутсорсингу. За словами, пані Олени, при використанні послуг бухгалтерського аутсорсингу керівник компанії укладає угоду з компанією-аутсорсером, передає їй повноваження на виконання бізнес-процесів компанії, і таким чином, автоматично всю відповідальність за виконання несе дана компанія. А під час будь-яких перевірок компанія-замовник пред’являє перевіряючим договір обслуговування, після чого ті за потреби будуть спілкуватися з компанією-аутсорсером.
При укладенні тривалого договору послуги компанії-аутсорсера виявлялися вигіднішими з фінансової точки зору, ніж утримання штату працівників.
У серпні 2022 року компанія «DUOTET» відзначила 4 річницю свої роботи у місті Рівне. За цей час клієнтами «DUOTET» встигли стати бізнеси різних масштабів: від ФОП до топових компаній України.
Ще зі шкільних парт ми задумуємося про вибір професії, щоб забезпечити собі щасливе майбутнє. Погодьтеся, отримувати емоційне задоволення від улюбленої роботи – приємний бонус. Кожен з нас мріє про високі заробітні плати та прагне щоразу досягати більших висот. При цьому велику роль відіграє освіта та оточення. У Рівному є декілька вищих навчальних закладів, які пропонують студентам ІТ-спеціальності. Якщо правильно та вчасно скористатися отриманими знаннями, то можна доволі непогано заробляти, пише rivne-future.com.ua.
Загальна ситуація на Рівненщині у сфері ІТ-технологій
Престижно бути айтішником, тобто фахівцем у сфері інформаційних технологій: створювати сайти, ігри, мобільні додатки, програмне забезпечення та інше. ІТ-спеціальності одні з найбільш затребуваних та високооплачуваних професій у Рівному. З кожним роком кількість ІТ-компаній у місті зростає, тому й конкуренція та попит на відповідних працівників також збільшується.
Програмістами хочуть стати переважно чоловіки, проте й жінок у цій галузі задіяно немало. Найбільш популярними є напрямок комп’ютерного програмування, робота з Біг Дата (БД), дизайн та розробка ігор. Ця галузь порівняно молода, тому й не дивно, що більшість рівненських айтішників – це люди віком до 30 років з досвідом роботи до 3 років.
У 2018 році в Рівному працювало близько двох десятків ІТ-компаній, виші щорічно готували понад 400 майбутніх ІТ-фахівців. У 2022 році кількість таких компаній збільшилася до п’яти десятків, в той час як в цій галузі задіяно близько 5 тисяч людей. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію нашої країни на Рівненщину переїхали біля п’яти сотень IT-фахівців. Новим працівникам пропонують робочі місця та створюють освітні платформи.
У Рівненській області галузь інформаційних технологій розвинена краще, ніж в сусідніх областях. Спеціалісти задіяні в розробці ігрових додатків, обслуговуванні ЦНАПу або на прокладанні комп’ютерних мереж і підключенні нових абонентів. Важливо, наші виші готують не лише знавців ІТ-галузі, а й тих, хто матиме змогу навчати цим умінням всіх бажаючих.
Цікаво, навіть у деяких школах області запропонували оновлений курс інформатики. Таке рішення досить актуальне, адже школярі багато часу проводять в телефонах, планшетах. Освіта і так надається великим обсягом в онлайн-режимі. Для того, щоб учні з користю використовували гаджети, їх навчають створювати ігри, анімації.
Найвідоміші ІТ-компанії та заходи
Більшість рівненських ІТ-спеціалістів мають можливість працювати вдома, адже замовниками їхніх послуг є не лише місцеві фірми чи підприємці, а й американські чи європейські компанії. З’явилися цікаві освітні курси, де готують айтішників.
Спеціалісти компанії SoftServe є організаторами зустрічей Rivne IT-Talks, які можуть відвідати всі, хто цікавиться сферою ІТ. Кожного року також влаштовують конференцію IT-Weekend Rivne. Ідея заходу теж належить працівникам компанії SoftServe. Відвідувачі обговорюють різні технології, спілкуються з однодумцями та заряджаються атмосферою затишку і цікавих ідей.
Опанувати ІТ-спеціальності у Рівному можна в таких навчальних закладах: НУВГП, МЕГУ ім. С. Дем’янчука, Рівненська філія ЄУ, РДГУ, НУ “Острозька академія”.
Міста-побратими або, як їх іще називають споріднені – це міста, між якими встановлюються постійні дружні зв’язки для взаємного ознайомлення з життям, історією та культурою. Впродовж багатьох років Рівне налагоджувало тісну співпрацю з містами-побратимами з усього світу. Більшість міст-побратимів Рівного – це польські міста. Однак у списку країн, де є міста-побратими Рівного – Німеччина, Словаччина, Болгарія, Грузія, США, пише rivne-future.com.ua.
Відін – перше місто-побратим Рівного
Рівне постійно налагоджує та розширює співпрацю з різними містами світу, переважно європейськими. Першим містом-побратимом для Рівного ще за радянських часів стало болгарське місто Відін. У радянські часи про це місто на Дунаї знали чи не всі рівняни.
Місто Відін виникло, як римська фортеця. Було столицею Відінського царства. При високій воді до міста можуть підходити невеликі морські кораблі. Відін відігравав значну роль у болгарській історії і був столицею Західної або Бдинської Болгарії у період Другого Болгарського царства, коли він слугував резиденцією болгарських царів із династії Шишмановичів.
Серед визначних місць цього болгарського містечка можна виокремити середньовічний феодальний замок Баба Вида, Собор Святого Димитрія, руїни Відінської синагоги, різні музей та церкви.
Станом на 2020 рік, у болгарському Відіні проживало менше 50 тисяч осіб. Партнерські стосунки між Рівним та Відіном квітли у радянські часи. У 80-ті роки XX століття рівненські школярі навіть писали листи дружби болгарським школярам цього міста. Дехто отримував листи-відповідь, а в декого ця переписка була досить тривалою.
У Рівному на честь цього міста свого часу назвали одну з вулиць – Відінською, а також універмаг, кафе та перукарню. А у Відіні на честь дружби з містом Рівне було побудовано 14-поверховий тризірковий готель, який було названо «Rovno Hotel».
Після відновлення Україною Незалежності партнерські стосунки між містами дещо занепали. Офіційно Рівне та Відін відновили їх у 2001 році. Однак це був, швидше формальний крок, адже якихось спільних проектів міста не реалізовували.
Місто-побратим Пйотркув-Трибунальський
Цілий ряд польських міст є містами-побратимами українського міста Рівне. Це і Забже, і Пйотркув-Трибунальський, Люблін, а також Радомщанський повіт. Крім цього Рівне підписало протокол про намір співпрацювати з польським містом Гданськ.
Тож, варто коротко зупинитися на співпраці міста Рівне з кожним із вищезгаданих польських міст.
Пйотркув-Трибунальський – місто в центральній Польщі на правах повіту. Це польське місто має давню історію. Перші слов’янські поселення на території міста з’явилися ще у VIII столітті. Вперше про місто Петриків (такою колись була назва міста) згадується у 1217 році у документі Лешка Білого. Поміж 1290-1300 роками Пйотркув отримав міські права. При Ягеллонах (королівська династія, що правила країнах Центральної Європи в XIV-XVI століттях) тут збиралися польські сейми та відбувалися вибори королів. В складі Російської імперії Пйотркув був центром Пйотркувської губернії. Після отримання Польщею незалежності у 1918 році, Пйотркув, як повітове місто, втратив своє значення адміністративного та політичного центру. Угода про співпрацю між Пйотркув-Трибунальський та Рівним була підписана 7 червня 1997 року.
Варто зазначити, що польські міста-побратими Рівного підтримали наше місто під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема, у польському місті Пйотркув-Трибунальському було відкрито п’ять пунктів збору допомоги для міста Рівне. Президент цього польського міста провів переговори з міським головою французького міста В’єнна, а той у свою чергу, висловив підтримку Рівному, а також пообіцяв допомогти, коли запити рівнян перевищать можливості поляків. Польське місто Пйотркув-Трибунальський постійно контактувало з міською владою Рівного та організовувало транспорт з допомогою.
Також це польське місто розірвало партнерські стосунки з містами-побратимами – російською Костромою та білоруським Молодечним.
Місто-побратим Забже
Польське місто Забже розміщене в південно-західній частині Польщі, у Верхньосілезькому вугільному басейні. Перша згадка про Забже була зафіксована у «Реєстрі уїзду» – документі XIII століття. У цьому документі місто згадується під назвою «Задбре», що означає місце за дібровами, тобто порослими долинами та струмком, що тече поміж згір’я. Тривалий час Забже вважалося селищем – міський статус село отримало у 1922 році.
Сучасне місто Забже є промисловим містом, у якому розвиваються машинобудівна, металообробна, харчова та інші промисловості. Угода про співпрацю між Забже та Рівним була підписана 25 січня 2001 року.
Під час повномасштабної російської агресії проти України, польське місто Забже відкрило спеціальний рахунок для пожертв громадянам України. В першу чергу кошти були спрямовані на закупівлю медичних засобів для лікарні у Рівному. Збирали ліки також і у волонтерських центрах.
Дружба з Радомщанським повітом
19 березня 2013 року між містом Рівне та Радомщанським повітом Республіки Польща було підписано Угоду про партнерство. Радомщанський повіт знаходиться у центральній частині Польщі, на півдні Лодзького воєводства. Адміністративний центр – місто Радомсько.
Радомщанський повіт був утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи. Крім міста Радомсько значними містами повіту є Пжедбуж та Камєнськ. Однак майже 45% населення повіту проживає саме у місті Радомсько. Загалом же Радомщанський повіт складається з 14 гмін, з яких лише одна міська – Радомсько. Економіка Радомщанського повіту зосереджена на виготовленні меблів та обробці металів. Потужним також є сектор сільського господарства та виробництва продуктів харчування. Повіт є туристично-рекреаційним центром, так як на його території знаходиться багато природних та історико-культурних пам’яток.
Радомщанський повіт також організовував допомогу для Рівного під час повномасштабної війни РФ проти України. На офіційному сайті Радомщанського повіту було вказано, що у вантажівці, яка прибула до Рівного було 16 тонн речей для постраждалих від російських атак: ковдри, спальні мішки, намети, перев’язувальні засоби, термоси та ліхтарики.
Співпраця з Любліном
У травні 2012 року Рівне та польське місто Люблін підписали Меморандум про співпрацю. Місто Люблін є одним з найстаріших поселень Польщі. Перші поселення почали з’являтися тут ще у VI столітті. Перші згадки про місто датуються 1198 роком. Магдебурзьке право місто Люблін отримало у 1257 році за часів Владислава Сором’язливого. У 1474 році Казимир Яггелончик заклав тут столицю новоствореного Люблінського воєводства. Саме в цьому місті була підписана відома Люблінська унія у 1569 році. Сучасний Люблін – центр Люблінського Воєводства, найбільше місто, культурний, науковий та промисловий осередок у східній Польщі.
Співпраця з Гданськом
20 травня 2010 року Рівне та польське місто Гданськ підписали Меморандум про співпрацю. Місто Гданськ знаходиться на півночі Польщі, на південному березі Балтійського моря. Це столиця Поморського воєводства і морська столиця Польщі. Перша письмова згадка про Гданськ датується 997 роком. Міський і портовий комплекс почав розвиватися тут у другій половині X століття. У 1919 році за Версальським мирним договором постало Вільне місто Гданськ, яким опікувалася Ліга Націй. Після Другої світової війни за результатами Постдамської конференції місто остаточно було передано Польщі. Саме в Гданську у 1981 році виникла незалежна профспілка судно будівельників «Солідарність», яку очолив майбутній президент Польщі – Лех Валенса.
Сучасний Гданськ – це великий економічний, науковий, культурний і туристичний центр. У структурі промисловості міста представлені такі галузі: суднобудування, нафтохімія, хімічна і харчова промисловості. Поряд з ним у XXI столітті все більшої ваги набули електроніка, телекомунікації, інформатика, виробництво косметики і фармацевтика.
Під час повномасштабної агресії РФ проти України Люблін та Гданськ активно допомагали українським містам, зокрема, і місту Рівне.
Побратим Зволен
16 червня 1996 року Рівне підписало Угоду про співпрацю з містом Зволен, що у Словаччині. Місто знаходиться на злитті річок Грон та Слатіна біля підніжжя гірського масиву Явор’є та кремницьких Врхов. Приблизно в VI столітті слов’янські племена створили перше укріплене поселення на лівому березі Слатіни.
У IX столітті на місці Зволена знаходилося Великоморавське поселення – Путьова, яке зникло у XI столітті. Його оборонні функції перейшли на фортецю Старий Зволен, яка є однією з найбільших середньовічних фортець у Європі. У 1230-х роках Зволену було надано міська права. У кінці XIV столітті Король Людовік I Великий побудував тут Зволенський замок, який був виконаний у готичному стилі під впливом італійської міської архітектури палаців для аристократів.
У XIII столітті місто Зволен стає важливим промисловим центром центральної Словаччини. У 1870-х роках від міста було прокладено залізничну дорогу до Будапешту.
На початку XXI століття місто Зволен зазнало економічного та культурного розквіту. Місто стало одним з найкращих економічно-розвинених, інвестиційно-привабливих міст Словаччини. Щороку біля Зволенського замку відбувався Міжнародний фестиваль театру та опери – Зволенські замкові ігри.
Німецьке місто Оберфіхтах
З квітня 2006 року між Рівним та німецьким містом Оберфіхтах встановлено побратимські відносини. Місто Оберфіхтах розташоване у південно-східній частині Німеччини. Місто підпорядковане адміністративному округу Верхній Пфальц та входить до складу району Швандорф.
Вперше це німецьке місто, яке стало побратимом для Рівного, згадується близько 1130 року. У 1337 році населений пункт під назвою «Віхтах» отримав право торгівлі. Місто двічі зазнавало серйозних руйнувань під час Гуситських війн. У 1952 році Оберфіхтах отримав статус міста, а у 1961 році статус міста-гарнізону. В минулі столітті у місті була розвинена гірнича промисловість. У XXI столітті мальовничий Оберфіхтах закріпив за собою звання міста для відпочинку.
У 2022 році під час повномасштабної російської агресії проти України міська влада міста Оберфіхтах висловила готовність допомагати Рівному. Тодішній мер Оберфіхтаху Рудольф Теплицький заявив, що рівнянам, які приїдуть в місто готові надати ліжко-місця в клініці, а також житло в сусідньому місті Тіршенройт та монастирі Фокенфельд поблизу Коннерсройта.
Грузинське місто Кобулеті
У квітні 2016 року Рівне підписало Угоду про співпрацю з курортним грузинським містом Кобулеті. Це місто знаходиться за 21 км від Батумі. Розташоване місто на березі Чорного моря в зоні субтропічного клімату. У радянські часи місто вважалося одним з найкращих курортів Чорноморського узбережжя. Станом на початок XXI століття кількість відпочивальників суттєво зменшилася, адже попри інтерес до міста, як курорту, Кобулеті продовжує залишатися невпорядкованим.
Український побратим Сєвєродонецьк
Серед українських міст містом-побратимом для Рівного є Сєвєродонецьк. Угода про співпрацю між містами була підписана 17 квітня 2007 року в рамках проєкту «Схід-Захід єднаймося разом». Сєвєродонецьк розташований в західній частині Луганської області. Місто лежить між річками Сіверський Донець та Борова та входить до складу Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації. Місто є одним з найбільших промислових, культурних та наукових центрів Донбасу. Це місто хіміків, будівельників та винахідників. Виникнення міста безпосередньо було пов’язано зі створенням у ньому хімічного заводу. Разом з хімічним комбінатом росло і селище Лисхімстрой, яке в 50-х роках було перейменовано на Сєвєродонецьк.
У 2014 році місто було окуповане російськими військами, однак 22 липня 2014 року українській армії вдалося звільнити місто від загарбників. Вдруге місто було окуповано армією РФ у червні 2022 року під час повномасштабної фази російсько-української війни.
До слова, місто Рівне прийняло чимало переселенців з Луганщини, в тому числі, і з міста-побратима Сєвєродонецька.
Рівне і Монако
У травні 2015 року місто Рівне підписало Меморандум про співпрацю з князівством Монако. Князівство Монако – це мікродержава на березі Середземного моря. Монако є конституційною монархією під протекторатом Франції. В доісторичні часи територія Монако була заселена різними народами. Спочатку тут була колонія фінікійців, а згодом римлян. Монако отримало незалежність у 1449 році з династією Грімальді на чолі, яка впродовж багатьох століть керує князівством.
У 1861 році незалежність Монако було визнано Францією, а у 1918 році між Монако та Францією було підписано угоду про захист території Монако. Сучасне Монако відоме тим, що є популярним курортом з привабливим кліматом та інфраструктурою для відпочивальників.
Американські міста-побратими Рівного
Після 24 лютого 2022 року у міста Рівне з’явилося два нових побратима зі США. Офіційно містом-побратимом Рівного на початку березня 2022 року стало місто Федерал-Вей, штат Вашингтон.
24 травня 2022 року між Рівним та американським містом Іст-Брансвік було підписано Меморандум про співпрацю. У цьому 50-тисячному американському місті проживає чимала українська діаспора, яка надала гуманітарну допомогу рівнянам під час повномасштабного вторгнення РФ. Крім цього українська діаспора допомогла з облаштуванням одного із бомбосховищ у місті Рівне.
Таким чином, Іст-Брансвік стало 13 містом-побратимом Рівного.
Сфера IT-професій відкрита для всіх охочих – головне бажання та наполегливість під час освоєння нових знань. IT-компанії залюбки беруть на роботу світчерів – людей, які мали досвід і знання в одній сфері, але перейшли в іншу. В даному випадку мова йде про людей, які перейшли в сферу IT. У Рівному безробітні мали змогу опанувати Java-розробку, а також здобути найзатребуванішу професію на ринку IT – тестувальник. Перший з вищезгаданих соціальних проєктів відбувся у 2019 році, другий – у 2022 році, пише rivne-future.com.ua.
Охочих навчали опановувати Java-розробку
Від HR-менеджерів доволі часто можна почути, що у сферу IT прийшло багато людей, які ще донедавна були фахівцями у зовсім інших галузях, однак вирішили докорінно змінити свою діяльність. Таких людей називають світчерами – це люди, які мали досвід і знання в одній сфері, але вирішили змінити професію на нову. Чимало світчерів, перш ніж перейти в IT-сферу, були безробітними та знаходилися в постійних пошуках роботи.
У листопаді 2019 року Рівненський центр профтехосвіти Державної служби зайнятості спільно з осередком «IT-кластер Рівне» організували для безробітних рівнян та жителів області навчання з Java-розробки. Цікаво, що таке у Рівному відбулося вперше.
На курси було відібрано 14 осіб при 21-му охочому. Навчальний курс тривав 3 місяці. Навчання відбувалося практично щодня, тобто, це була доволі насичена програма. Курс містив два модулі, щоб випускник міг реалізувати себе або в розробці сайтів, або в написанні різних додатків.
Зокрема, голова ГО It Cluster Rivne Сергій Сидорчик пояснив, що цей соціальний проєкт був запущений для тих, хто хотів перекваліфікуватися. За його словами, було запущено курси Java-розробки, тому що у Рівному цьому мало, де навчали.
Один із представників IT-кластеру у Рівному на волонтерських засадах розробив навчальну програму, так, щоб кожен охочий міг почати навчання. Крім цього IT-кластер Рівного, куди увійшло 8 айтікомпаній, заявив, що зацікавлений брати на роботу людей, які успішно завершили навчання.
Для тих, хто знаходився на обліку у Центрі зайнятості це навчання було безкоштовним. Навчальний курс включав в себе не лише теорію, а й тренінги, майстер-класи та екскурсії в IT-компаніях. Ті, хто бажали освоїти IT-професію, повинні були мати, бодай мінімальні знання англійської мови.
На Рівненщині здобували найзатребуванішу професію на ринку IT
У 2022 році на базі Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості відбулося 2-місячне навчання за напрямом «Тестування програмного забезпечення». Тестувальник ПЗ – це одна з найзатребуваніших професій на ринку IT-сфери. Тестувальник ПЗ тестує готове програмне забезпечення на наявність багів та виправляє їх у разі, якщо дозволяють його фахові компетенції. А якщо ні, то направляє програмне забезпечення розробнику, який відповідає за частину коду, де тестувальник виявив баги.
Окрім цього тестувальник ПЗ також контролює якість додатків, над якими працює організація.
Вищезгадане навчання на базі Рівненського центру ПТО ДСЗ пройшли слухачі не лише з Рівненщини, а й з Тернопільщини та Київщини. Одна із викладачок курсу Ганна Петрук розповіла, що група була досить активна та вмотивована. Слухачі навчилися проводити різні види тестування, засвоїли різні види техніки тест-дизайну, основи SQL, отримали базові знання HTML і CSS та комп’ютерних мереж, а також здобули навички роботи з системою контролю версій Git. Також здобувачі нової професії вивчили моделі розробки програмного забезпечення, рівні та види тестування, елементи GUI. Опанували такі важливі методології розробки програмного забезпечення, як Agile, Scrum та Kanban.
На підсумковому занятті слухачі успішно протестували різноманітні веб-ресурси, мобільні додатки та інше програмне забезпечення. Отриманий рівень знань та навички тестувальників дозволили учасникам навчання виконувати перші замовлення. Після навчання слухачів курсу чекало стажування.
Майже дві сотні років ця скульптура оберігала жителів Рівного від епідемій, була своєрідним оберегом всього міста. Мова йде про рівненську Мадонну – колону зі скульптурним зображенням Божої Матері. Вперше про колону згадується у 1770 році, очевидно, саме того ж року її і було встановлено. Місцеву святиню шанували і католики, і православні. Однак одного дня комуністична влада безжально демонтувала улюблений багатьма рівнянами пам’ятник. Нову колону Божої Матері було встановлено на початку 2000-х років. Щоправда, вона не є точною копією знищеного попереднього пам’ятного знака, пише rivne-future.com.ua.
Передісторія появи колони Божої Матері
Скульптура Божій Матері у Рівному має свою передісторію, яка сягає XVIII століття. Рівне, як і чимало європейських міст, свого часу теж не оминули епідемії. У 1770 році до Рівного із Західної Європи докотилася епідемія. Називали її по-різному – чума, чорний мор, морове повітря. Інфекційне захворювання швидко розповсюдилося тогочасним Рівним, забравши життя сотні його жителів. Згодом хвороба відступила – рівняни бачили в цьому знак згори і вірили, що Матінка Божа почула їх молитви та благання.
Після цього налякані хворобою містяни вирішили зібрати кошти на спорудження скульптури Божої Матері, яка б оберігала місто і його жителів від хвороб та нещасть. Хто був автором першої колони Божій Матері у Рівному, на жаль, невідомо. Перша згадка про місцеву святиню датується 1770 роком. Очевидно, цей рік і варто вважати, роком встановлення статуї. Щоправда, інші архівні джерела говорять про те, що колона Божої Матері у Рівному з’явилася на 20 років раніше, тобто, у 1950-му році.
Статую жителі Рівного вирішили встановити на місці тодішньої ринкової площі – сучасники знають цю локацію, як місце, де знаходиться Воскресенський собор.
Об’єкт представляв собою скульптуру Божої Матері в повний зріст. Її руки були складені на грудях, так ніби вона молиться Всевишньому за всіх віруючих.
Стала святинею і для католиків, і для православних
Колона Божої Матері швидко стала шанованим об’єктом серед містян. Звертаючи свої погляди до постаменту, рівняни просили у Божої Матері заступництва, здоров’я та захисту.
Минуло 75 років з того моменту, як Рівним прокотилася хвиля страшної інфекції недуги і ось місто спіткало ще одне випробування хворобою – на цей раз холерою. Знову рівняни зверталися у своїх молитвах до Божої Матері, благаючи її відвернути цю біду від міста. І знову трапилося диво – гостра інфекційна хвороба відступила.
З того часу рівненська Мадонна стала святинею, і для католиків, і для православних. Статую вважали своєрідним духовним оберегом міста. У 1856 році архітектурний об’єкт було дещо реставровано. Поблизу колони було встановлено гасові ліхтарі, щоб світло було тут і в темну пору доби. Крім цього біля підніжжя архітектурної споруди запалили незгасиму лампаду.
Не могли оминути своєю увагою святиню не лише рівняни, а й гості міста. Для відвідувачів Рівного колона Божої Матері була цікавим архітектурним об’єктом. Туристи, офіційні делегації, чиновники – багатьом було цікаво побачити, який же він – духовний оберіг міста Рівне.
Про рівненську Мадонну згадував у своєму автобіографічному творі «Історія мого сучасника» письменник Володимир Короленко. Впродовж 1866-1871 років він навчався у Рівненській гімназії, тож, напевно, не один раз проходив повз скульптуру, яка мала сакральне значення для жителів Рівного.
У своєму творі письменник писав, що скульптура була святинею і православних, і католиків, а пройти повз неї просто так було неможливо. Короленко писав, що було в цій статуї щось таке, що спонукало до молитви.
Ось, як велично та піднесено Володимир Короленко пише про рівненську Мадонну:
«Статуя, освітлена ранковим промінням, маячіла над гомінким і барвистим безладдям базару. Було в ній щось таке, від чого я одразу спинився, а через хвилину стояв на колінах, без шапки, і хрестився, піднявши очі на Мадонну…»
Тривалий час довкола статуї Божій Матері був вільний простір. Однак наприкінці XIX століття ринкова площа, де було встановлено об’єкт, змінила свій вигляд. Був зведений Воскресенський собор, будинок казначейства, який не зберігся до наших днів, а також будинок головного підрядника будівництва собору Іси Яполутера. Вийшло так, ніби рівненську святиню звідусіль оточили архітектурні споруди. Однак увага до колони від цього не стала меншою – статуя продовжувала бути для рівнян місцем, де зупинялися, аби помолитися та перехреститися.
Знесення статуї
Відома скульптура Рівного зуміла пережити Другу світову війну. Гітлерівці не стали чіпати архітектурний об’єкт під час окупації міста. А от радянська влада, частиною ідеології, якої був атеїзм, вирішила знести рівненську Мадонну.
У повоєнний 1950 рік міська влада видала постанову під назвою «О сносе фигур, препятствующих благоустрою города». Така постанова з’явилася під приводом впорядкування міста після війни. У рік виходу постанови демонтаж архітектурного об’єкту не відбувся – сталося це через два роки.
Шановану рівнянами колону було знесено у ніч на 22 квітня 1952 року. Того року на цей день припало одне з найбільших християнських свят – Великдень. Водночас, як відомо, 22 квітня – день народження радянського вождя В. Леніна. Куди було вивезено скульптуру XVIII століття – ніхто не знає. Так радянська влада позбавила рівнян унікальної скульптури, приуроченої звільненню міста від епідемій.
Відновлення скульптури
Через багато років Богоматір знову зависочіла у Рівному. У 2003 році за сприянням тодішнього мера міста Рівне Віктора Чайки, було вирішено встановити нову скульптуру Божої Матері. Скульптор Володимир Стасюк та архітектор Леонід Закревський намагалися створити схожу скульптуру, користуючись старими фотографіями пам’ятника.
В підсумку нова колона вийшла дещо схожою на свою попередницю, однак не є її копією. У сучасної скульптури не має над головою німба, а біля ніг не лежить півмісяць. Та й встановили новий об’єкт не там, де був попередній. Нова скульптура зависочіла поруч із Воскресенським собором. Скульптуру було встановлено до 12-ї річниці Незалежності України.
Пізніше з’явилася ще одна колона
Цікаво, що у 2015 році у Рівному з’явилася ще одна колона Божої Матері. Щоправда, вона менш відома, ніж та, яка височіє в центрі міста. Другу, меншу за розмірами колону, було встановлено на вулиці Курчатова (у 2022 році перейменована на вулицю Володимира Стельмаха). Автором встановлення ще однієї скульптури Божої Матері у Рівному виступив Олег Півень.
До слова, у 2020-2021 роках під час пандемії коронавірусу біля підніжжя колони Божої Матері – тої, яка знаходиться в центрі, все частіше з’являлися квіти. В час, коли планетою розповсюджувався новий недуг, рівняни знову зверталися в молитвах до Богородиці з проханням відвернути епідемію.
А на початку лютого 2021 року рівненський фотограф Олександр Харват запропонував відновити особливу молитву біля статуї. Разом з однодумцями він запропонував підсвітити колону і при ній встановити лампадку, яку ввечері запалювали б. Ініціативу відомого рівненського фотографа підтримали і священнослужителі.
