Дубенщина – перлина Рівненської області, земля, яка відома своїм історичним минулим та архітектурними пам’ятками. Дубенський край варто асоціюватися не лише з Тараканівським фортом. Крім нього тут ще є на що подивитися, пише “rivne-future.com.ua“.
1. Дубенський замок
Протягом кількох століть цю споруду так і ніхто не зміг захопити: взяти приступом чи штурмом. Підступи до нього оберігала річка Іква та заболочена долина. Дата його зведення – 1492-й рік. Детальніше тут.
Дубенський замок, як родова садиба князів Острозьких, через шлюби, переходив від однієї династії до іншої. Загалом, це була приватна власність князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. Тільки наприкінці XIX ст. Замок придбав військове відомство. З тих пір там почергово розташовувалися армійські частини.
Він і досі вражає відвідувачів своєю неповторністю. Хоча, через численні перебудови, період занепаду та запустіння в XIX столітті призвели до великих руйнувань його споруд, втрати початкового декору.
2. Луцкие ворота
Колись можна було потрапити в Дубно через Луцьку браму. Її так назвали через те, що вона стоїть на дорозі, яка вела з Рівного до Луцька. Частково цегляна та кам’яна брама зведена у стилі ренесансу у кінці XV – на початку XVI століть. Луцька брама – це оригінальний різновид барбакану (округлої будівлі з бійницями). Такі споруди можна побачити тільки на Волині. Архітектор Якуб Мадлайн за наказом князя Олександра Заславського збудував її у першій половині XVI століття. У 1785 році брама зазнала реставрації. У XIX столітті там була масонська ложа. Саме ця брама і дала назву передмістю Дубна – Забрама. У архівах можна знайти інші назви цього передміста – Запаркання, Забрам’є.
3. Свято-Варваринський жіночий монастир
Дата заснування монастиря кармеліток – 1660-й рік. Є ще одна версія – у 1702-му році. При монастиреві діяв сад, город і пасовисько. Черниць було до 18-ти. Вони, до речі, займалися вихованням дівчат. У народі черниць називали панєнками. Саме через це, теперішня вулиця Шевченка, називалася колись Панєнською.
Наприкінці XIX століття всю територію монастиря разом з усіма його будівлями, за наказом царя, передали Хрестовоздвиженській пустині, а черниць перевели в інше місце. Відомо, що перед від’їздом черниці зруйнували геть усе в монастирі, а землі та будівлі передали у фіктивну оренду. Православне відомство, невдовзі, все відбудувало.
У кінці вересня 1939-го року монастир ліквідували, а приміщення облаштували для інших цілей. Наразі там знаходиться онкодиспансер. У 2004-му році тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для насельниць монастиря.
На сьогодні в монастирі організовано регулярні богослужіння. В обителі є багато святинь Православної Церкви, у тому числі частки мощів святих.
4. Тараканівський форт
Мабуть ні для кого не секрет, що Дубно асоціюється з Тараканівським фортом. На початку 1870-х років військовий департамент запланував створення декількох фортів вздовж західного кордону імперії Романових. Проте звели тільки один – Дубенський форт «Застава», відомий під назвою «Тараканівський».
Однак військовим об’єктом він так і не став. Місцеві пагорби, ліси та болота дозволяли без перешкод минати Дубенський форт та обстрілювали його із закритих позицій. До того ж, гарнізон укріплень не міг з 100% ефективністю відповідати ворогам.
Декілька разів Тараканівський форт переобладнували та хотіли використовувати в якості складу. Проте надмірна вологість і випаровування не сприяли його змінам. Наразі, на жаль, форт перебуває у стадії занепаду.
У 2017-му році фотографії Тараканівського форту періоду Першої світової війни з’явилися у соціальній мережі Facebook у спільноті Типове Рівне.
Ці світлини зроблені у 1916 році під час відомого Брусиловського прориву росіян. Саме тоді, форт зазнав серйозних руйнувань.
5. Козацький редут
Пам’ятка, яка знаходиться між селами Плоска і Семидуби, має відношення до визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Іван Богун очолив військо, коли татари захопили Хмельницького в полон. Відомо, що саме він здійснив три секретні переправи козаків, щоб вивести військо з оточення. На полі Козацького редуту 300 козаків разом з селянами стали на смертельний бій, аби затримати польське військо Яна Казимира і дозволити козакам втекти.
Наразі про цю подію залишилися тесані кам’яні хрести, а також – пам’ятний знак у формі стилізованої дзвіниці з цифрою «1651» та каплиця. Їхній автор – лубенський поёт, художник та скульптор Микола Тимчак.
6. Джерело Праведної Анни
Джерело знаходиться біля села Онишківці. У народі існує легенда, що колись на його місці стояла церква. Проте в період татарської навали, за переказами, вона увійшла в землю. Через деякий час саме тут явилась ікона святої Праведної Анни. Першими її помітили пастушки. Тому тут вирішили побудувати капличку, в якій і зберігалася святиня. А згодом, тут забыл цілюще джерело.
У часи атеїзму капличку закрили та вивезли, а джерело засипали торфокришкою, землею та бетонними плитами. Завдяки наполегливості місцевих жителів зруйноване джерело очистили. У 1991-му році тут звели нову церкву на честь Праведної Анни. А з південного боку зробили заглиблення, куди По-завершенню молитви, занурюються люди. Паломники з України та з-за кордону і досі шукають душевного та фізичного порятунку у святій воді.
7. Фестиваль «Тарас Бульба»
Міжнародний фестиваль «Тарас Бульба» – це дійсно справжнє свято української музики та культури. Він є ровесником Незалежної України, тому що був заснований у 1991-му році.
Фестиваль має на меті піднести українську національну ідею серед молодих творчих сил та допомогти талановиті молоді проявити себе. Кожного року на захід приїздили учасники та гості не лише з України, а й з-за кордону. У Дубні можна було почути музику з Австрії, Словаччини, Німеччини, Канади, Бельгії, Польщі, Франції, Молдови та Білорусі.
Рівненська область дуже багата на історичні, археологічні та архітектурні пам’ятки. І звісно ж на місця, яких ще немає на туристичній карті України та світу. Давайте пізнавати Рівненщину разом. Це цікаво та пізнавально.
